ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Про анулювання ліцензій з продажу алкогольних та тютюнових виробів за порушення законодавства

Про це днями заявив фахівець управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрій Первой.
«В області працює майже 6 тисяч торгових пунктів, які здійснюють ліцензовану торгівлю алкоголем та близько 1,2 тис. пунктів здійснюють торгівлю пивом. Ще понад 5,5 тис. торгових точок мають ліцензію на торгівлю тютюновими виробами», — зазначив Андрій Первой.
Співробітниками фіскальної служби постійно здійснюється контроль по реалізації підакцизної групи товарів.
Так, за станом на липень цього року проведено 149 перевірок, в ході яких встановлено 84 порушення законодавства суб’єктами господарювання. До них застосовані фінансові санкції на суму більше 305 млн. грн.
«Серед порушень найчастіше зустрічається торгівля алкоголем і тютюном без ліцензії – 31 випадок, продаж спиртних напоїв за цінами нижче встановлених – 16 випадків. Також, 5 разів фіскальні органи фіксували торгівлю спиртним і сигаретами без акцизних марок, і ще у 5 продавців тютюнові вироби продавали за завищеними цінами. Крім того, зафіксовані такі види порушення, як поштучна торгівля сигаретами – 2 випадки і 14 — горілкою на розлив», — зауважив Андрій Первой.
За його словами, до фіскальних органів надійшло 66 матеріалів від підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх про продаж алкоголю та цигарок дітям. За наслідками матеріалів анульовано 22 ліцензії, 10 з яких – на тютюнові вироби, інші – на торгівлю спиртовмісної продукції.

Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість

ГУ ДФС у Дніпропетровській області у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 “Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” (далі – наказ №503) повідомляє.
Наказом №503 внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі – наказ №21).
Як зазначено в пункті 4 наказу №503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01.07.2016 у “Офіційному віснику України”, № 49, ст. 1762.
Підпунктом 2 пункту 1 наказу №503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом №21 (далі – Зміни до наказу №21).
Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу №21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).
Змінами до наказу №21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки “300000000000” та “500000000000” та з таблиці 2 – рядок “усього за основною ставкою та ставкою 7 %” (пункт 1 Змін до наказу №21).
Викладено у новій редакції примітку “*” додатка 9 (Д9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу №21), а саме:
“* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період”.
У додатку 10 (Д10) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру “таблиці 1” змінено на слово та цифру “таблиці 2”, а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру “таблиці 1” змінено словом та цифрою “таблиці 3” (пункт 3 Змін до наказу №21).
Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу №21).
З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 “Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України” додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.
Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані  відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.
При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати “найновішу” щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від’ємного значення ПДВ.
(Лист ДФС від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 “Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість” розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-do…

Про оподаткування операцій за договорами перестрахування

ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
У листі Міністерства фінансів України від 12.04.2016 № 31-11130-09-10/10496 (копія додається) зазначено таке.
Особливості оподаткування страховика встановлено п. 141.1 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 Кодексу страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136  Кодексу.
До того ж п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст.141 Кодексу передбачено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Зазначеним підпунктом Кодексу не передбачено включення до складу об’єкта оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком за договорами перестрахування.
Відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу;
0 відсотків за договорами із довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договорами страхування додаткової пенсії та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п. 14.1ст. 14 Кодексу.
Діяльність у сфері страхування регулюється Законом України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Відповідно до ст.1 Закону страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо  захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Крім того, ст. 12 Закону визначено, що перестрахування – це страхування  одним  страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Аналогічні норми наведені і в Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ). При цьому визначення договору перестрахування наведено у ст. 987 ЦКУ, згідно з якою це окремий, відмінний від договору страхування, вид договору у сфері страхування.
З метою оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки об’єкт оподаткування страховика визначається як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування.
Страховики, які перестраховують страхові платежі за договорами перестрахування іншій страховій компанії (перестраховику), з якою укладено договір перестрахування, не зменшують об’єкт оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки на суму таких платежів.
Перестраховики, які отримують страхові платежі за договорами перестрахування, не включають їх до складу об’єкта оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки.
Лист ДФС України від 04.05.2016 №15699/7/99-99-15-02-02-17 “Про оподаткування операцій за договорами перестрахування” розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/68048….