Інформація для клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

З метою гармонізації законодавства України з Європейським союзом, враховуючи вимоги Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року Про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС, Верховною Радою України 05.10.2017 прийнято Закон України № 2155  «Про електронні довірчі послуги», основні положення якого набирають чинності 07.11.2018.

У свою чергу Акредитований центр сертифікації ключів ІДД ДФС(АЦСК ІДД ДФС), як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, з 07 листопада 2018 року почне формувати усім своїм клієнтам виключно кваліфіковані сертифікати. Варто зазначити, що такі сертифікати як і раніше будуть використовуватись користувачами електронних довірчих послуг для подання електронної звітності, організації електронного документообігу, отримання адміністративних послуг в електронному вигляді тощо.

Разом з цим, посилені сертифікати відкритих ключів, що були сформовані до 07.11.2018 будуть і надалі обслуговуватись АЦСК ІДД ДФС до закінчення їх строку чинності.

Додатково: найближчим часом на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (https://acskidd.gov.ua) буде розміщено нові форми реєстраційних карток, які необхідно буде використовувати для отримання електронних довірчих послуг починаючи з 07.11.2018.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media–tsentr/novini/355055.html

Списання кредиторської заборгованості: чи є коригування

податкового кредиту, сформованого на підставі митної декларації

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником податкової накладної (далі – ПН) за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Отже, у випадку, коли при списанні кредиторської заборгованості, що виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

Умови застосування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування при сплаті податку на нерухомість за садовий (дачний) будинок

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує ,що відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Нелегальне працевлаштування має негативні

наслідки для найманих працівників

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Отже, заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах» сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування.

Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.

Звертаємо увагу, що нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме:

► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника;

► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів);

► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

► відсутність права на оплату листків непрацездатності

► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.

Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.

З урахуванням вищевикладеного, виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.