Інформує ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів 415,7 млн. грн.

Протягом січня – квітня 2017 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 415,7 млн. грн. єдиного податку від суб’єктів господарювання – фізичних осіб, що на 137,7 млн. грн., або майже на 50% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова.
На початок травня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 81,5 тисяч підприємців.
Найбільш чисельною серед «спрощенців» є друга група, яка складає більше 40 тисяч підприємців. У першій групі перебуває майже 12 тисяч платників єдиного податку, у третій – понад 29 тисяч.
За І квартал 2017 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму майже 4 млрд. грн., що на 961,3 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Сума єдиного податку до сплати склала 193,3 млн. грн., що на 47,1 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором подарунка співробітнику

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором подарунка співробітнику підприємства.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), статтею 164 якого визначено базу оподаткування.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу.
Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
При цьому загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно з підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Водночас підпунктом «є» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного
доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, поняття якої наведено у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.
Отже, вартість дарунка, яка визначена за правилами звичайної ціни, що надається платнику податків, не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800 грн.), не є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням пункту 164.5 статті 164 Кодексу.
Крім того, згідно з підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором (далі – збір) є дохід, визначений статтею 163 Кодексу, до якого включається загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.
При цьому нормами пункту 161 підрозділу XX Кодексу застосування коефіцієнта, визначеного пунктом 164.5 статті 164 Кодексу, не передбачено.
Водночас підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2,165.1.18,165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 23.05.2017 №310/6/99-99-15-01-01-15/ІПК) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card

Нарахування єдиного соціального внеску на дохід, у вигляді вартості подарунку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує щодо нарахування єдиного соціального внеску на дохід найманому працівнику, у вигляді вартості подарунку.
Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок), зокрема, є роботодавці, у тому числі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за
виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону №2464).
Частиною другою статті 9 Закону №2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, зокрема на виплати, які надаються у грошовій формі у вигляді вартості подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.
Отже, дохід, у вигляді вартості дарунка, що нараховується роботодавцем найманому працівникові, є базою нарахування єдиного внеску.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 23.05.2017 №310/6/99-99-15-01-01-15/ІПК) за посиланням:
https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card

Заповнення податкового розрахунку за формою N1ДФ відокремленими підрозділами

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє щодо заповнення податкового розрахунку за формою №1ДФ відокремленими підрозділами.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за N111/26556.
Відповідно до пп.”б” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Отже, відокремлений підрозділ, якому в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку, самостійно подає податковий розрахунок за формою N 1 ДФ до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (реєстрації).
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи (головного підприємства та/або уповноваженого відокремленого підрозділу) не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 18.05.2017 №276/6/99-99-13-01-01-15/ІПК) за посиланням:
https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card

Питання надходження податків від операцій з нерухомого майна та земельної ділянки розглянутого на науково-практичній конференції

У Придніпровській державній академії будівництва та архітектури пройшла науково-практична конференція на тему: «Оцінка нерухомості, у тому числі земельних ділянок з метою оподаткування» в якій прийняли участь начальники управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова та управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
В конференції також приймали участь: голова та члени Громадської ради при ГУ ДФС Дніпропетровської області; заслужені оцінювачі УТО; представники ГУ Держгеоркадастру у Дніпропетровській області, Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду державного майна України, Американського товариства оцінювачів; науковці Академії будівництва та архітектури, Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, Національного університету біоресурсів та природокористування України, Київського національного університету будівництва та архітектури, Львівського національного аграрного університету.
«До місцевих бюджетів області за січень-квітень п.р. надійшло 1 млрд. 206 млн.грн. плати за землю, що на 175,2 млн.грн. більше аналогічного періоду минулого року» – про це на конференції повідомила начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова. За її словами, на податковому обліку знаходиться: 15 тисяч юридичних осіб – платників плати за землю та понад 400 тисяч фізичних осіб-платників плати за землю; 3 тисячі суб’єктів господарювання – платників єдиного податку VI групи; 7 тисяч юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно та 14 тисяч фізичних осіб.
Згідно Податкового кодексу України базою для нарахування земельного податку та орендної плати є нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації та їх площі. На теперішній час ставки податку (з 01.01.2015) збільшені до 0,95 відсотків для сільськогосподарських угідь та до 2,43 відсотки – для водного фонду, крім того до нормативної грошової оцінки земель застосовується індекс інфляції. Середня сума податку з 1 га зросла і становить 309 грн.».
Ще одним важливим питанням, що розглядалося на конференції стало заниження вартості при купівлі-продажу нерухомості. Ця проблема актуальна для всієї України і в області піднімається не вперше. За словами заступника директора Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду державного майна України Світлани Булгакової: «У Дніпропетровській області на сьогодні працює майже 3 тисячі оцінювачів, тож від сумлінності оцінки нерухомості залежить і сума сплаченого податку від операцій з нерухомістю, і стабільна робота самих оцінювачів».
Також, обговорювались питання, які виникають під час продажу фізичними особами об’єктів нерухомого майна.
У ході засідання сторони обмінялись думками стосовно існуючих питань та надали пропозиції щодо їх вирішення.