Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка інтернет-виданню «Гордон»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Голова ДПС Україні Олексій Любченко надав інтерв’ю Інтернет-виданню «Гордон».

Люченко: У багатьох політиків патріотизм закінчується, щойно потрібно платити податки. Я за розкриття персональних даних. Тоді б Україна побачила своїх героїв (Інтернет-видання «Гордон», 21 січня 2021 року).

Скільки українців не платить податків, як багато безробітних громадян припадає на одного працевлаштованого, як стимулювати роботодавців створювати офіційні робочі місця і як багато грошей виводять з України за кордон. Про це, а також про обсяги тіньової економіки, шкоду люстрації та «скрутки» на ПДВ у авторській програмі головної редакторки інтернет-видання «ГОРДОН» Олесі Бацман розповів голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. «ГОРДОН» публікує текстову версію інтерв’ю.

З текстовою версією інтерв’ю можливо ознайомитись на офіційній сторінці ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449487.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

В Україні ніхто не вимагатиме сплати податків від громадян, які їх вже сплатили за кордоном, – Олексій Любченко

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449517.html повідомила.

При отриманні іноземних доходів громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Про це зазначив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».

«Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію», – підкреслив Олексій Любченко.

Обов’язок подачі декларації про майновий стан і доходи, а також сплати податків та зборів визначено ст. 67 Конституції України.

При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, а це особливо стосується українських заробітчан, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України.

Переглянути відеоверсію інтерв ‘ю

(https://www.youtube.com/watch?v=IsoE_acO4dw&feature=emb_logo)

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove–pro–podatki—novini-/449408.html повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ), обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень ПКУ.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – Закон № 265), за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

► у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО/програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

► 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

► 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Проте, відповідно до п. 11 «Прикінцевих положень» Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

► 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

► 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Довідково.

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування РРО, є Закон № 265, який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до ПКУ.

Згідно з п.п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Правила встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.

У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України,згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.

На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.

Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.

Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.

ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/449407.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/449452.html повідомила, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, в частині звільнення платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) від сплати за себе такого внеску, які набрали чинності з 01 січня 2021 року.

З 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону № 2464.

З огляду на викладене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими звільняються від сплати за себе єдиного внеску:

▼ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

▼ особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464.

А отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Інформація для суб’єктів електронного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома суб’єктів електронного декларування наступне.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що отримати інформацію, необхідну для заповнення Е-декларації можливо з електронних реєстрів за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а саме:

▼ Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (https://bit.ly/2zeaaIQ) – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;

▼ Офіційний електронний портал Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/) – містить відомості про власників та користувачів земельних ділянок, які потрібно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;

▼ Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://bit.ly/35uO94s) – інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;

▼ Електронний кабінет водія (https://bit.ly/2YyQsSw) – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;

▼ Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України (https://cabinet.tax.gov.ua/) – містить відомості про доходи;

▼ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) – містить інформацію про нараховану заробітну плату та пенсію;

▼ Укрпатент (https://bit.ly/2xxa7Hk) – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».

▼ Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://cabinet.smida.gov.ua/) – інформація про номінальну вартість цінних паперів, яка необхідна для заповнення розділу 7 «Цінні папери».

Зверніть увагу, що інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.

Нагадуємо, що кампанія Е-декларування 2021 року триває до 31 березня.

Отримати роз’яснення щодо заповнення Е-декларації можливо:

● звернувшись до уповноважених підрозділів/осіб із питань запобігання корупції у вашій установі. Їхні контакти можна знайти за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/katalog-upovnovazhenyh/.

● за телефоном Контакт-центру НАЗК +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00;

● у пошуку за ключовим словом у базі знань НАЗК за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/.

Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром зверніться за адресою support@nazk.gov.ua або заповніть форму зворотнього зв’язку на вебсайті.

Інформація розміщена на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням

https://nazk.gov.ua/uk/novyny/yak-otrymaty-neobhidni-dlya-zapovnennya-deklaratsiyi-dani-onlajn-pid-chas-karantynu/

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.01.2021)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2021 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску.

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

*	;101	; код за ЄДРПОУ	; сплата єдиного внеску	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

1 – службовий код (“*”);

2 – код виду сплати (“101” – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

До уваги суб’єктів господарювання,

які здійснюють виробництво лікарських засобів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1257).

Податковий вексель видається, зокрема, підприємствами первинного виноробства та виробниками вермутів, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів, та суб’єктами господарювання, які у межах квот отримують з акцизного складу спирт етиловий для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, – на строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком (п. 5 Порядку № 1257).

Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції.

Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Мінфіном (п. 11 Порядку № 1257).

Довідка надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Форма Довідки про цільове використання спирту етилового затверджена наказом ДПА України 19.04.2011 № 224.

Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 11 Порядку № 1257).

Відповідно до п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.03.2011 № 156 «Про затвердження форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового» суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт) у трьох примірниках.

Звіт погоджується представником Державної податкової служби на податковому посту.

Один примірник Звіту подається до Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ.

Суб’єкт господарювання, який отримує спирт по нульовій ставці для виробництва лікарських засобів для погашення податкового векселя по акцизному податку, повинен подати контролюючому органу наступні документи:

► довідку про цільове використання спирту етилового (до кожного податкового векселя окрема довідка);

► звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового.

Зазначені документи суб’єкт господарювання – виробник лікарських засобів повинен подати в строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Використовуєте нелегалізовану працю – штрафи збільшено!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) з 01.01.2021 на рівні 6 000 грн., а з 01.12.2021 – 6 500 гривень.

Новий розмір МЗП вплинув на розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Так, відповідно до ст. 265 КЗпП роботодавці у разі порушення законодавства про працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.

До юридичних та фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають найманих працівників, застосовуються штрафи у разі:

► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, до роботодавців юридичних осіб і ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої групи застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої групи – попередження;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі МЗП, за повторне – у ромірі двух МЗП.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX