ГоловнаНовиниМихайло Тітарчук представив колективу ДПС призначених заступників Голови ДПС

Михайло Тітарчук представив колективу ДПС призначених заступників Голови ДПС

Опубліковано Пн, 20/12/2021

Під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук представив колективу ДПС своїх заступників.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2021 № 1652-р Владислав Бугасов тимчасово виконуватиме обовʼязки першого заступника Голови Державної податкової служби України.
Також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1634-р Тетяну Кірієнко призначено заступником Голови Державної податкової служби України.
«Впевнений, що завдяки професіоналізму та досвіду новопризначених керівників робота податкової служби буде посилена. Ми формуємо нову команду, здатну досягати високих результатів, впроваджувати нові ідеї та використовувати наявний потенціал податкової служби для успішного виконання завдань, визначених керівництвом держави для ДПС», ¬– підкреслив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

В. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук бере справу ТОВ «СІНЕВО Україна»
під особистий контроль

Посадових осіб ТОВ «СІНЕВО Україна» запросили взяти участь у розгляді заперечень до акту перевірки ще до заяви компанії про начебто необґрунтовані донарахування податкових зобов’язань. Про це повідомив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.
«Беру дану ситуацію під особистий контроль. Та наголошу, що ТОВ «СІНЕВО Україна» ще раніше запросили до діалогу з Державною податковою службою України. З урахуванням документів, які надало підприємство, ми розглянемо можливість проведення додаткової перевірки – задля винесення справедливого рішення», – зазначив Михайло Тітарчук.
Документальна планова виїзна перевірка проводилась з 30 серпня 2021 року. Акт за нею було складено 25 листопада 2021 року.
7 грудня ТОВ «СІНЕВО Україна» скористалось своїм законним правом та подало заперечення до такого акту перевірки. Заперечення в ДПС розглянуть до 20 грудня 2021 року і компанія за бажанням візьме участь у даному процесі.
Посадових осіб ТОВ «СІНЕВО Україна» запросили взяти участь у розгляді заперечень до акту перевірки ще до заяви компанії про начебто необґрунтовані донарахування податкових зобов’язань. Про це повідомив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.
«Беру дану ситуацію під особистий контроль. Та наголошу, що ТОВ «СІНЕВО Україна» ще раніше запросили до діалогу з Державною податковою службою України. З урахуванням документів, які надало підприємство, ми розглянемо можливість проведення додаткової перевірки – задля винесення справедливого рішення», – зазначив Михайло Тітарчук.
Документальна планова виїзна перевірка проводилась з 30 серпня 2021 року. Акт за нею було складено 25 листопада 2021 року.
7 грудня ТОВ «СІНЕВО Україна» скористалось своїм законним правом та подало заперечення до такого акту перевірки. Заперечення в ДПС розглянуть до 20 грудня 2021 року і компанія за бажанням візьме участь у даному процесі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платники податків сплатили 75,6 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/541019.html повідомила наступне.
За січень-листопад 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі майже 75,6 млрд грн. Індикативний показник виконано на 105,4 відс., додатково надійшло майже 3,9 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 16,1 відс., або на 10,5 млрд гривень.
У листопаді 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло майже 7,4 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів. Виконання індикативного показника склало 104,7 відс., додаткові надходження – 327,5 млн гривень. Порівняно з листопадом минулого року надходження збільшилися на 24,9 відс., або майже на 1,5 млрд гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні-листопаді 2021 року надійшло 13,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 144,7 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 4,1 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 20,4 відс., або на 2,2 млрд гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у листопаді 2021 року надійшло майже 1,3 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 135,3 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 331,2 млн гривень. Порівняно з листопадом минулого року надходження зросли на 3,8 відс., або на 46,4 млн гривень.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Новорічні дива у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Кожен з нас при наближенні новорічних свят чекає прийдешнього дива, відчуття того, що має відбутися щось гарне та несподіване, і тим паче, такого дива чекає кожна дитина.
Діти – це наша найбільша радість і батьківська втіха, надія і гордість, безумовна любов і безмежне щастя, це наше майбутнє!
Зимовий період – найулюбленіший час для більшості малечі! Саме взимку найбільше свят і омріяних подарунків – іграшок та солодощів! Святковий настрій і казкове передчуття витають у повітрі: мерехтять вогники і блискітки прикрашених домівок, чується хрускіт пухнастого снігу, повітря пахне морозцем, ялинкою та мандаринами! А починаються зимові свята з Дня Святого Миколая, який, згідно з повір’ям, у ніч на 19 грудня кладе під подушку подарунки слухняним дітям.
Напередодні Дня Святого Миколая, різдвяних та новорічних свят за ініціативою начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Чуб Ганни проведено дитячий конкурс «Новорічні прикраси».
Днями, у ГУ ДПС відбулось підведення підсумків конкурсу, який проводився серед дітей працівників податкової служби області.
І юні творці перевершили всі очікування – такої кількості різноманітних прикрас ще не бачила ялинка! Тут і святкові кульки, і фігурки і ексклюзивний та креативний хенд-мейд у різному прояві!
«Попереду казкові та чарівні свята – День Святого Миколая, Новий Рік, Різдво Христове. Жоден із нас не може уявити їх без подарунків, сюрпризів та лісової красуні – ялинки. І сьогодні ця красуня уже з нами. Але наша ялинка – особлива. Вона прикрашена іграшками, які неможливо купити ні в одному магазині світу, бо вони – витвір вашої майстерності. Зроблені вами, любі дітки, іграшки – неповторні, оригінальні, чудові та казкові. Ви створили їх, ставши учасниками дитячого конкурсу «Новорічні прикраси». Цього разу конкурс проходив дуже активно. Ви у черговий раз здивували нас своїм талантом, багатогранністю, творчим натхненням, фантазією та працьовитістю», – зазначила Чуб Ганна.
Нелегко було визначитися з переможцями. За підсумками дитячого конкурсу визначено 15 найкращих новорічних прикрас.
У казковій атмосфері юні творці отримали яскраві враження та смачні подарунки, вони грали, співали, танцювали, пірнули у казковий дух святкової анімаційної вистави. Свято подарувало всім вирій позитивних емоцій! А попереду – ще стільки всього неймовірного!
Очільниця ГУ ДПС подякувала учасникам конкурсу за святкову атмосферу, яку вони створили, одягнувши ялинку у чарівні новорічні прикраси, привітала всіх з Днем Святого Миколая та прийдешніми новорічними святами і побажала творчого натхнення, успіхів та миру!
Дитинство – це початок дороги у великий і широкий світ з усіма його несподіванками і випробуваннями. Тож нехай ці найщасливіші роки безтурботного життя для кожної дитини будуть зігріті батьківською любов’ю! А відчуття щастя та радості будуть супроводжувати малечу протягом наступного року!

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ДПС донараховано понад 90 млн грн штрафних санкцій
за порушення у сфері обігу пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України в межах наданих повноважень вживає заходи щодо виявлення фактів порушень у сфері обігу пального. Для цього, зокрема, здійснюється аналіз наявної інформації в Єдиному державному реєстрі суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, Єдиному реєстрі акцизних накладних та системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Так, під час аналізу виявлено непоодинокі факти навантаження-розвантаження чи зберігання платниками податків пального, отриманого від постачальників для власних потреб протягом календарного року в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (10000 кубічних метрів для суб’єктів господарювання – платників єдиного податку четвертої групи) без реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Це порушує вимоги п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Наразі територіальними органами проводяться фактичні перевірки таких місць навантаження-розвантаження чи зберігання пального.
Станом на 08.12.2021 року вже проведено 90 фактичних перевірок, за результатами яких до порушників застосовано штрафні санкції на суму понад 90 млн гривень.
ДПС нагадує платникам податків про необхідність самостійного контролю за обсягами отриманого пального для власних потреб, неухильного дотримання вимог щодо його обігу та ліцензування.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/540347.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ДПС створила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба розробила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців. Зазначений Порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496.
У ролику розʼяснюється, що таке облік товарних запасів, у якій формі ФОП здійснює облік при отриманні товару, як правильно заповнити Форму ведення обліку товарних запасів тощо.
Звертаємо увагу, що Порядок не поширюється на платників єдиного податку І групи, а також на платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Також порядок поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.
Детальніше про ведення обліку товарних запасів – у відео (https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/8300.html)
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/540731.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Протягом поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету майже на 6,3 млрд грн більше ніж у минулому році

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень –листопад 2021 року склали майже 28 млрд 929,2 млн грн, що на 6 млрд 290,1 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це під час інтерв’ю для засобів масової інформації повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 17 млрд 230,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 3 млрд 184,5 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 4 млрд 261,7 млн грн, що на 1 млрд 111,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Платники, що застосовують спрощену систему, протягом січня – листопада поточного року сплатили єдиного податку на суму 3 млрд 459,5 млн грн, що на 580,2 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.
Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло майже 1 млрд 802,5 млн грн, що перевищує майже на 909,1 млн грн минулорічні показники.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Кількість платників податків Дніпропетровщини
зросла на 8,4 тис. осіб

Станом на 1 грудня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало майже 262,4 тис. платників податків. Це на 8,4 тис. платників більше, ніж на цю ж дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 113,8 тис. – юридичні особи та 148,6 – фізичні особи – підприємці.
У листопаді 2021 року на податковий облік взято 390 юридичних осіб та 1 952 фізичних осіб – підприємців.
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.12.2021 обліковано понад майже 50,0 тис. фізичних осіб, зокрема, 1 961 – іноземців.
Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 1 грудня поточного року у відповідному реєстрі перебувало 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податку! До відома наукових установ,
які пройшли державну атестацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє інформує.
Для наукових установ державної, комунальної форм власності, а також наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі, державна атестація проводиться в обов’язковому порядку не менше одного разу на п’ять років, для новоутворених – не пізніше як через три роки після утворення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540 затверджено Порядок проведення державної атестації наукових установ (далі – Порядок),
Порядком визначено, що державна атестація наукових установ проводиться експертними групами та експертною комісією з проведення державної атестації наукових установ відповідно до методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 №1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за № 1504/32956.
Згідно з пунктом 18 Порядку наукові установи поділяються на чотири класифікаційні групи.
І класифікаційна група – наукові установи-лідери, що мають високий рівень отриманих результатів діяльності, визнання в Україні і світі, демонструють високий науковий потенціал та ефективно його використовують для подальшого розвитку. Наукові установи, віднесені до І класифікаційної групи, атестуються строком на п’ять років;
II класифікаційна група – стабільні наукові установи, що мають нижчий порівняно з науковими установами:, що належать до І класифікаційної групи, науковий потенціал., є провідними за певними напрямами проведення наукових досліджень. Наукові установи II класифікаційної групи атестуються строком на три роки;
III класифікаційна група – наукові установи, що є унікальними в певній галузі, проводять наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, спрямовані на одержання і використання нових знань. Наукові установи ІІІ класифікаційної групи атестуються строком на два роки;
IV класифікаційна група – наукові установи, для яких наукова або науково-технічна, або інноваційна діяльність не є основним видом діяльності, які не € унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку. Наукові установи, віднесені до IV класифікаційної групи, атестуються строком на один рік без права повторної атестації.
Залежно від класифікаційної та рейтингової оцінок зазначена вище експертна комісія з проведення державної атестації наукових установ визначає атестаційну оцінку та відносить наукову установу до однієї з чотирьох класифікаційних груп. Науковим установам, що пройшли державну атестацію, Міністерство освіти і науки України видає свідоцтво про державну атестацію. Термін дії свідоцтва про державну атестацію наукових установ залежить від дати видання наказу МОН про результати державної атестації.
Принагідно повідомляємо, що починаючи з 2019 року Міністерство забезпечує проведення державної атестації наукових установ відповідно до чинної нормативно-правової бази. Так, у 2019-2021 роках державну атестацію пройшли понад 470 наукових установ, переліки яких додаються.
З 08 лютого 2022 року розпочнеться наступний етап проведення державної атестації наукових установ згідно з графіком.
Відповідно до статті 12 Закону для надання державної підтримки: науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави (далі – Реєстр).
Наукові установи включаються до Реєстру строком до п’яти років у межах строку, визначеного за результатами державної атестації.
Інформацію про проведення державної атестації наукових установ та Реєстр можна переглянути на сайтах https://mon.gov.ua та httpi//mib.rit.org.ua

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податковий календар на 20 та 21 грудня 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

20 грудня 2021 року, понеділок, останній день подання:
– декларації акцизного податку за листопад 2021 року*;

* Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п. п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ)

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за листопад 2021 року у разі не подання податкової декларації на 2021 рік;
– податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року;
– податкової декларації з рентної плати за листопад 2021 року з розрахунком:
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
останній день сплати:
– авансового внеску з єдиного податку на грудень 2021 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
– єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників за листопад 2021 року, крім гірничих підприємств;

21 грудня 2021 року, вівторок, останній день подання:
– заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2022 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про обов’язкові реквізити фіскального чеку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:
► найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);
► назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2);
► адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. № 20-ОПП (рядок 3);
► для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
► для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
► якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
► код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
► цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
► цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);
► назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
► ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
► ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
► сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
► вид операції (рядок 14);
► реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
► напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
► підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
► підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
► позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
► загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
► для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
► для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
► заокруглення (рядок 23);
► до сплати (рядок 24);
► фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
► QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
► для касового чека, що створюється ПРРО:
– позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
► заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 29);
► фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
►напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
Згідно з п. 3 розділу ІІ Положення № 13 рядки 6 – 10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.
Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.
Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.
Рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО (п. 4 розділу ІІ Положення № 13).
Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розділу ІІ Положення № 13).
Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (п. 6 розділу ІІ Положення № 13).
Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розділу ІІ Положення № 13).
У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі – НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 8 розділу ІІ Положення № 13).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).
Податкові накладні/розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2020 №261) (далі – Порядок № 557).
Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Законів України №№ 851 та 2155.
Відповідно до ст. 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.
Пунктом 10 Порядку № 1246 передбачено, що до ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
– кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
– кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем.
Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником платника податків.
У разі звільнення особи, уповноваженої підписувати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних до закінчення граничного терміну їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо підтвердження витрат на придбання електронних квитків
для відрядження працівника підприємства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 12 розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розділу ІIІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція), у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.
У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).
У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.
Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги громадян, які мають право на податкову знижку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за наслідками 2020 року мають право скористатись податковою знижкою по 31 грудня 2021 року включно.
Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Норми передбачені п. п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Починаючи зі звітності за 9 місяців 2021 року платники податку на прибуток підприємств звітують за оновленою формою фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацом третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу (далі – ПКУ)встановлено, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Згідно з абзацом чотирнадцятим п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 419), платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються (абзац дев’ятнадцятий п. 2 Порядку № 419).
При формуванні звітності, яка подається до Державної служби статистики України і також направляється до ДПС, використовуються формати з першою літерою «S». За результатами обробки такої звітності в органах Державної служби статистики України суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2.
Звітність, яка подається тільки до ДПС, формується за форматами з першою літерою «J». Відповідно, за результатами обробки такої звітності в органах ДПС суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2021 № 385 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (далі – Наказ № 385), який набув чинності 10.08.2021, внесено зміни, зокрема, до:
● додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) зі змінами та доповненнями;
● форми № 5 Приміток до річної фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.10.2003 № 602);
● додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 № 412;
● додатків 1, 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.
Враховуючи те, що зміни, внесені Наказом № 385, набрали чинності 10.08.2021, платники податків подають фінансову звітність за оновленою формою за звітний (податковий) період – дев’ять місяців 2021 року.
Подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за попередні звітні (податкові) періоди, у тому числі уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності, відповідно до вимог абзацу дев’ятнадцятого п. 2 Порядку № 419 та методології її приймання Державною службою статистики України здійснюється за формами, які діяли у звітному (податковому) періоді, за який звітує платник податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Формування доходів та витрат ФОП – «загальносистемником» – посередником за договорами комісії, доручення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).
Відповідно до п. п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.
При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 4 п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.
До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для уникнення подвійного оподаткування фізособа – «незалежник»
має надати суб’єкту господарювання довідку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Норми визначені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до п. 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).
Пунктом 178.5 ст. 178.5 ПКУ встановлено, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Таким чином, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Норми визначені п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами
на рахунку: чи є дохід у ФОП – єдинника» третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються:
а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;
в) платіж за придбання товарів у розстрочку;
г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);
ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Поворотна фінансова допомога, отримана юрособою – «спрощенців» в період перебування на загальній системі оподаткування: що з доходом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Норми передбачені п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ. До складу доходу платників єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Згідно абзацу першого п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
При цьому чинними нормами ПКУ не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги.
Враховуючи зазначене, датою отримання доходу платника єдиного податку є надходження коштів юридичній особі як платнику єдиного податку.
Таким чином, юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо підтвердження факту передачі даних
від ПРРО до фіскального сервера

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.
Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги ФОП – «єдинника», яка використовує нежитлові приміщення, їх частини для провадження господарської діяльності!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Норми встановлені п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями ст. 270 ПКУ є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПКУ при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗКУ(частина перша ст. 124 ЗКУ).
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (ст. 202 ЗКУ).
При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об’єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 417).
Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону № 417 передбачено, що співвласник багатоквартирного будинку – це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Частиною другою ст. 382 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, серед іншого, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина друга ст. 12 Закону № 417).
Відповідно до п. 287.8 ст. 287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
При цьому, згідно з положеннями абзацу четвертого п. 297.1 ст. 297 ПКУ, платники єдиного податку першої – третьої груп звільняються від сплати податку на майно (в частині земельного податку) крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються такими платниками єдиного податку для провадження господарської діяльності.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинен сплачувати земельний податок.
Разом із тим, абзац четвертий п. 297.1 ст. 297 ПКУ не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у випадку, коли обов’язок по сплаті податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку у складі витрат на управління. Платником податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на таку земельну ділянку (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників). Всі співвласники багатоквартирного будинку (в тому числі фізичні особи – підприємці на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності) мають рівні обов’язки щодо здійснення витрат на управління будинком (пропорційно до своєї частки у спільному майні багатоквартирного будинку), до складу яких буде включатися передбачена законодавством плата за землю щодо земельної ділянки під таким будинком та прибудинковою територією.
Вищезазначені роз’яснення надані узагальнюючою податковою консультацією щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцята ст. 15 Закону № 481).
Згідно з частиною третьою ст. 15 прим. 3 Закону № 481 на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби (частина дев’ята ст. 15 прим. 3 Закону № 481).
До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 грн. (абзац чотирнадцятий частини другої ст. 17 Закону № 481).
Відповідно до частини третьої ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, торгівля алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Отже, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.
Крім того, відповідно до частини третьої ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадову особу суб’єкта господарювання.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників, які здійснюють операції
з пальним або спиртом етиловим!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового.
Згідно з п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 231.6 ст. 231 ПКУ визначено, що з метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРАН, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до ЄРАН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРАН та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.
Згідно з п. 231.10 ст. 231 ПКУ у разі порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН отримувач пального або спирту етилового має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального або спирту етилового, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання такого пального або спирту етилового, або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, який фактично не отримував пальне або спирт етиловий, але зазначений в акцизній накладній, зареєстрованій в ЄРАН, як отримувач пального або спирту етилового.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий.
Підпунктом 12 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами і доповненнями, передбачено, що у разі допущення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, граничних термінів реєстрації в ЄРАН акцизної накладної та/або розрахунку коригування особа, яка отримує пальне або спирт етиловий, має право додати до Декларації акцизного податку (далі – Декларація) за звітний податковий період заяву із скаргою на особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий, за формою згідно з додатком 9 до Декларації. Копії документів або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, передбачені п. 231.10 ст. 231 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації. Якщо до заяви додаються зазначені додатки, у відповідній клітинці заяви ставиться відмітка.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи може інша юрособа, ФОП або фізособа сплатити
грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року№ 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
► засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
► правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Норми визначені частиною шістнадцятою ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Тобто, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA