Співробітниками оперативного управління Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області, в рамках операції «Акциз – 2016» встановлено та припинено діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.

У ході проведених обшуків встановлено, що двоє мешканців Кривого Рогу в гаражі на території гаражного кооперативу, організували підпільний цех з виробництва незаконних алкогольних напоїв, в тому числі під дорогі елітні бренди.

Реалізацію незаконно виготовлених фальсифікованих алкогольних напоїв здійснювали через мережу Інтернет. Як з’ясувалося, після отримання замовлення, продукція відправлялася клієнтам за допомогою служби доставки. Таким чином фальсифікований алкоголь реалізовувався по всій території України. В ході здійснення своєї діяльності зловмисники використовували вигадані імена.

У результаті проведеного обшуку виявлено та вилучено майже 1500 літрів спирту у пластикових пляшках та навіть бочках, близько 300 тетрапаків об’ємом по 3 літри кожний  з готовою продукцією з написами різних елітних брендів. Також в ході огляду було вилучено обладнання та комплектуюча горілчана фурнітура, харчові ароматизатори, порожня тара.

Загальна сума вилученого сягнула 300 тис.грн.

Наразі відібрані зразки спиртовмісних рідин направлені на проведення експертизи, встановлюється коло осіб, причетних до незаконної діяльності. Слідчи дії тривають.

Щодо використання доходів неприбутковою організацією

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

– установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Отже виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т.ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності.

Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.

Відповідно п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов’язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру.

 (Лист ДФС України від 03.10.2016 № 21415/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi–konsultatsii/konsultatsii–dlya–yuridichnih–osib/70032.html)

Щодо обліку у контролюючих органах договору про спільну діяльність

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

        Підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

         Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011
№ 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 зі змінами (далі – Порядок), на обліку в контролюючих органах перебувають, зокрема договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу (крім договорів, на які поширюються норми другого речення абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу).

         Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків уповноваженої особи.

         Підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є, зокрема прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником податку на додану вартість уповноваженої особи та отримання документів, визначених п. 4.6 розділу  ІV Порядку

         Після взяття на облік договору про спільну діяльність відомості про нього включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність.

         Водночас, згідно з абзацом другим п. 64.6 ст. 64 Кодексу у контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

(Лист ДФС України від 06.10.2016 № 21691/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi–konsultatsii/konsultatsii–dlya–yuridichnih–osib/70038.html)

Щодо визначення операції як оперативний лізинг

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

       Відповідно до п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

        Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.

        Лізингові операції поділяються на:

      а) оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);

        б) фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов‘язаних з правом користування та володіння об‘єктом лізингу.

         Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

         об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

         балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

         сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

         майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

        Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

        Отже, якщо договір лізингу (оренди) за своїми умовами належить до фінансового лізингу, але  суб’єкти господарювання під час укладання договору лізингу (оренди) визначили його як оперативний лізинг, то такий лізинг (оренда) відповідно до п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу буде вважатись оперативним без права зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.