вул. М. Грушевського, 70
На зустрічі з керівництвом Дніпровського міського центру зайнятості про потребу у кадрах та якісний підбір спеціалістів
У рамках співпраці з питань працевлаштування та на виконання Програми зайнятості населення у місті Дніпрі на 2022 – 2026 роки, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради VIII скликання 28.07.2021 днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Дніпровського міського центру зайнятості проведена зустріч.
У заході прийняли участь від ГУ ДПС – заступник начальника ГУ ДПС Мазур Ольга, начальник управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Лучиніна Лариса, заступник начальника управління – начальник відділу розвитку персоналу управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Яковлєва Вікторія, заступник начальника відділу кадрового адміністрування управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Дубровська Ірина; від Дніпровського міського центру зайнятості – заступник директора Шмідт Людмила, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Деллалова Надія та начальник відділу рекрутингу Лимар Юлія.
На зустрічі обговорювались питання поточної та перспективної потреби у кадрах, підбору фахівців на засадах рекрутингу, а також акцентовано увагу на організації заходів щодо якісного підбору спеціалістів.
Головна мета сучасної кадрової політики в органах ДПС – забезпечити високий професіоналізм управлінського процесу і всі ділянки трудової діяльності кваліфікованими, активно діючими, добросовісними працівниками, здатними забезпечувати розвиток країни.
Учасники зустрічі визначили основні напрямки співпраці щодо залучення фахівців на посади державної служби в ГУ ДПС.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про деякі аспекти сплати податку на доходи фізичних осіб
на нараді у Дніпропетровській обласній державній адміністрації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) повідомляє, що 23.09.2021, у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації пройшла робоча нарада з питань сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та наповнення місцевих бюджетів області.
Від ГУ ДПС у нараді прийняла участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга.
Враховуючи, що більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує ПДФО, надзвичайно важливо, щоб його сплата суб’єктами господарювання здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства.
На нараді особлива увага приділялась порядку сплати ПДФО юридичними особами за відокремлені підрозділи та розроблені заходи, спрямовані на забезпечення стабільного надходження податків до місцевих бюджетів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Робочі зустрічі з представниками територіальних громад та бізнесу під час чергового виїзду керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
З метою здійснення ефективної комунікації з територіальними громадами та бізнесом Дніпровського-Новомосковського регіону області 24 вересня 2021 року до смт Слобожанське під головуванням заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги здійснено виїзд робочої групи у складі провідних фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за напрямками: податкове адміністрування юридичних та фізичних осіб, виявлення та опрацювання податкових ризиків, електронні сервіси, інформаційна взаємодія, робота з податковим боргом, запобігання та виявлення корупції.
На зустрічі з керівниками та представниками територіальних громад Мазур Ольга звернула увагу на зростанні ролі співпраці команди податківців регіону з ТГ у досягненні стабільних позитивних результатів у наповненні бюджетів. Вона зауважила, що такі зустрічі надають можливість обговорювати та вирішувати нагальні питання сьогодення.
Під час зустрічі з ТГ члени робочої групи презентували Інтерактивну податкову карту України та Інформаційно-аналітичну систему «LOGICA»; ознайомили з різноманітним формами інформування суспільства з питань податкового законодавства та діяльності ДПС, можливостями офіційного вебпорталу «Державна податкова служба України», субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінками «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook, які є офіційними джерелами інформації податкових органів. Також акцентована увага присутніх на те, що з 01 вересня поточного року стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, яке триватиме до 01 вересня 2022 року. Спікери зупинились на питаннях нарахування заробітної плати не нижче встановленого законодавством рівня та взаємодії ГУ ДПС і ТГ під час проведення заходів з погашення боргу.
На зустрічі з представниками ТГ активно обговорювались питання сплати земельного податку, застосування пільг у разі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оподаткування доходів «одноосібників» тощо.
Зустрічі членів робочої групи з представниками бізнесу Дніпровсько-Новомосковського регіону проходили у форматі робочих нарад за певними напрямками. На цих зустрічах з суб’єктами господарювання – юридичними та фізичними особами обговорювались питання забезпечення стабільних надходжень платежів, у тому числі місцевих податків і зборів, до бюджетів; недопущення нарахування заробітної плати нижче встановленого законодавством рівня.
Під час зустрічей з керівниками підприємств також обговорювались актуальні питання погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) з урахуванням процедури врегулювання податкового боргу, яка запроваджена Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Такі спільні зустрічі з бізнесом сприяють вирішенню питань, які виникають у суб’єктів господарювання під час ведення їх діяльності.
Члени робочої групи також відвідали центри обслуговування платників (далі – ЦОП) Дніпровської та Солонянської державних податкових інспекцій ГУ ДПС. Під час виїзду розглядались питання організації роботи ЦОПів.
З метою надання практичної допомоги фахівцям структурних підрозділів Дніпровсько-Новомосковського регіону провідними спеціалістами ГУ ДПС – членами робочої групи проведені наради. На них обговорювались, зокрема, питання забезпечення надходжень платежів до бюджетів, основні аспекти деклараційної кампанії – 2021, виявлення та опрацювання податкових ризиків, вжиття заходів з погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Про основні аспекти запобігання корупційним та пов’язаними з корупцією правопорушенням, дотримання державними службовцями етичних норм поведінки під час виконання службових обов’язків йшлося під час загальної наради за участі керівництва ГУ ДПС з керівниками структурних підрозділів Дніпровсько-Новомосковського регіону області.
Як показує практика, такі виїзні робочі зустрічі керівництва та провідних спеціалістів податкової служби області з представниками ТГ, бізнес-спільноти та фахівцями підрозділів ГУ ДПС за територіями обслуговування – це корисно та необхідно для кожної із сторін. Адже лише спільними зусиллями шляхом обговорення та вирішення нагальних питань, а також визначення першочергових задач і напрямків діяльності можливо забезпечити своєчасне та стабільне наповнення бюджетів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Оновлена форма Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та порядок його складання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 27.08.2021 № 484, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.09.2021 за № 1236/36858 (далі – Наказ № 484), затверджені зміни до Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення) та порядку його складання.
Зміни передбачають, зокрема наступне.
В оновленій формі Повідомлення не потрібно зазначати дані про суму сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній (далі – МГК). Також виключено вимогу щодо надання інформації про обмінний курс, який застосовується платником податків при перерахунку валюти звітності МГК, відмінної від євро у євро.
Впроваджено інший підхід, який передбачає інформування контролюючих органів про один з трьох інтервалів за сумою сукупного консолідованого доходу МГК у графі 11.1 форми (обов’язково проставляється один із трьох кодів – «UNC 901», «UNC 902» або «UNC 903»). Ці інтервали, фактично, визначають обсяг обов’язків платників податків щодо складання звітності з трансфертного ціноутворення за «трирівневою моделлю» (згідно з вимогами кроку 13 Плану Дій BEPS, які імплементовані у статті 39 Податкового кодексу України).
Наказом № 484 врегульоване питання заповнення граф Повідомлення у випадку, коли платник податків є учасником МГК, іншим, ніж материнська компанія МГК, і при цьому – не уповноважений на подання Звіту в розрізі країн МГК. Для такої ситуації перелік кодів, доступних для заповнення у графі 10, доповнено новим кодом «CBC709».
Наказ № 484 набрав чинність 24.09.2021 (опубліковано в «Офіційному віснику України» 24.09.2021 № 74).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ДПС України затверджено Реєстр великих платників податків на 2022 рік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України затвердила Реєстр великих платників податків на 2022 рік та закріпила великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/505906.html).
До Реєстру великих платників податків на 2022 рік включено 1341 платника.
Порівняно з Реєстром великих платників на 2021 рік кількість підприємств скоротилася на 30 платників. Це пов’язано зі збільшенням середнього курсу євро та відповідно критеріїв сплати та доходу на 18,5 відсотка.
Реєстр великих платників податків на 2022 рік також оприлюднено у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних та на вебпорталі ДПС у банері «Відкриті дані».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: перевірка декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Декларація підлягає камеральній перевірці у порядку, передбаченому підрозділом 94 розділу ХХ ПКУ, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, такий орган направляє протягом 10 календарних днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подати уточнюючу відповідну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Основні засоби, безоплатно отримані платником податку:
порядок амортизації у податковому обліку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.2 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
– вартість гудвілу;
– витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
– витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п. 22 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).
Пунктом 4 НП(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Нормами НП(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.
З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податковий кодекс України: хто є податковим агентом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми (1 000 000 гривень), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Відповідно до п.п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).
Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.
Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).
Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП на загальній системі оподаткування отримала поворотну фінансову допомогу (позику): що з оподаткуванням ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між фізичною відповідно до норм ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 ЦКУ.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України (ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).
Пунктом 172.4 ст.172, п.173.4 ст.173, п.174.4 ст.174 розділу IV ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
База оподаткування податком на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Умови застосування ФОП другої групи платників єдиного податку
за умови надання приміщень в суборенду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
– не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
– обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.
Таким чином, ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Випадки та строки анулювання контролюючим органом реєстрації юридичної особи як платника єдиного податку третьої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– у випадках, визначених, зокрема, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки, зокрема:
– у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
– у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
– у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
– у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
– у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Нагадуємо, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Крім того, п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП – платник єдиного податку має право не застосовувати РРО та/або програмні РРО: документ, що надається на вимогу покупців за продані товари
(надані послуги)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями (ФОП)), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Таким чином, ФОП – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа ФОП, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок зняття з обліку в контролюючих органах ФОП – платника єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до абзацу одинадцятого частини 1 ст. 5 Закону № 2464 та абзацу другого п. 8 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162) процедури зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців (ФОП), здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац одинадцятий частини 1 ст. 5 Закону № 2464 та абзац третій п. 8 Порядку № 1162).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП (частина 4 ст. 6 Закону № 2464).
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).
Платник єдиного внеску (ФОП) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Сума заборгованості фізичної особи списана після закінчення терміну позовної давності: що з військовим збором?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розділу ІV ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розділу ІV ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 розділк ІV ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA