Наближається граничний термін сплати податків та зборів за червень та другий квартал 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 28 липня, п’ятниця, останній день сплати:
• акцизного податку за червень 2017 року;
• податку на додану вартість за червень 2017 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за червень 2017 року;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за червень 2017 року;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за червень 2017 року;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за червень 2017 року;
• плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2017 року;
• авансового внеску податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами, за 2-й квартал 2017 року;
• авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за 2-й квартал 2017 року;
• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за червень 2017 року;
• податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за червень 2017 року;
• військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за червень 2017 року;
• податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за червень 2017 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спилки у кредитної спілці;
• єдиного податку платниками четвертої групи за 2-й квартал 2017 року.

За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали

на 2,2 млрд. гривень більше, ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2017 року склали 9 млрд. 575,3 млн. гривень, що майже на 30%, або на 2 млрд. 205,8 млн. гривень більше рівня 2016 року. Про це повідомила в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Більше половини надходжень в місцеві скарбниці Дніпровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 5 млрд. 156,3 млн. гривень та перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 373,5 млн. гривень.

Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили у розмірі 1 мільярд 877,9 млн. гривень, що на 288,8 млн. гривень більше обсягу надходжень січня – червня 2016 року.

Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровської області є єдиний податок. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від «єдинників» надійшло 816,4 млн. гривень, що на 220,7 млн. гривень більше минулорічної сплати.

Інтернет – конференція в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Єгора Буличова з питань запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями відбулася Інтернет-конференція в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Єгора Буличова з питань запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ.

Питання 1. Повідомте, будь ласка, про порядок роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків у повноцінному режимі.

Відповідь. З 1 квітня поточного року у текстовому режимі введено новий механізм відшкодування ПДВ, який дозволяє в автоматичному режимі аналізувати податкові накладні та наявність ризиків.

Період з 1 квітня до 1 липня 2017 року був перехідним періодом, протягом якого здійснювалася процедура моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиків без фактичного призупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

З 1 липня цього року зупинка ризикових накладних/розрахунків коригування відбувається автоматично за допомогою програмного комплексу, який на сьогодні працює у повноцінному режимі.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, який набрав чинності 20 червня 2017 року.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється ДФС України шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим критеріям.

При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку отримує квитанцію та має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді «Таблиці даних платника податків» за встановленою формою (далі – Таблиця) щодо:

– видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

– кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

– кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016 – 2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Форма Таблиці затверджена Наказом №567 та надсилається до ДФС України виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації приймає Комісія ДФС України, порядок роботи якої затверджено наказом Мінфіну від 13.06.2017 №566, який набрав чинності 20 червня 2017 року.

Рішення Комісії ДФС складається за формою, затвердженою Наказом №566, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих платником.

Комісія ДФС України у день прийняття рішення вносить відповідний запис до ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв оцінки затверджений Наказом №567.

Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до Комісії ДФС (п.п.201.16.2 ПКУ).

Питання 2. Які підстави для реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?

Відповідь. На підставі підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі – Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі – комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник ПДВ має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

– ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ;

– ненадання платником ПДВ копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ;

– надання платником ПКУ копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником ПДВ до органу ДФС за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Постанова №190 набрала чинності 31.03.2017.

Звертаємо увагу, що пункт 201.16 статті 216 ПКУ, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, установлених згідно з п.74.2 ПКУ, набрав чинності з 01.04.2017.

Питання 3. Які дії платника у разі зупинення реєстрації ПН/РК?

Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.

Питання 4. Які податкові накладні/розрахунки коригування не підлягають моніторингу?

Відповідь. Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).

Пунктом 5 Критеріїв оцінки визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки Державною фіскальною службою України встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 – 4 цього пункту, – така ПН/РК не підлягає автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки.

Таким чином, не зупинятиметься реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН/РК за наявності однієї з таких ознак:

– податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (п.п.1 п.5 Критеріїв оцінки);

– обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків (п.п.2 п.5 Критеріїв оцінки);

– загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 мільйонів гривень (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018) (п.п.3 п.5 Критеріїв оцінки);

– одночасно значення показників D та P, розрахунок яких наведено у п.п.4 п.5 Критеріїв оцінки, мають такі розміри:

D > 0,05 та P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T:

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20% та 7%, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;

P – сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

Питання 5. Підкажіть, чи будуть застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку; якщо так, то які?

Відповідь. Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», який 24 липня 2017 року підписано Президентом України.

Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних вважаються своєчасно зареєстрованими.

Питання 6. За яких причин відсутня змога зареєструвати податкові накладні та які дії в такому випадку суб’єкта господарювання?

Відповідь. Зупиняються реєстрація усіх податкових накладних/розрахунків коригування, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (Наказ №567). Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати Таблицю платника податків (таблиця), що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Якщо платник податку подав таблицю і не отримав відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії ДФС. Комісія працює у посиленому режимі. Як показує практика, якщо платник подав Таблицю платника податків, вона прийнята комісією ДФС, то у подальшому такі операції платника не зупиняються.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена у зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів затверджений Наказом №567.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена у податковій накладній, що зупинена, тобто надавати лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Тож, вкотре зазначаю, що ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні, а система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена.

Дякую за питання.

Звертаю вашу увагу, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України створено та функціонує банер «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН», який постійно оновлюється та містить актуальну інформацію щодо роботи системи моніторингу ризикових податкових накладних/розрахунків коригування.

На сьогодні, у цьому банері ви можете, зокрема, ознайомитися з відповідями ДФС України на актуальні питання щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Змінена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №583 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року №563», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.06.2017 за №809/30677 (далі – Наказ №583).

Наказом №583 з метою реалізації положень підпунктів 267.6.3, 267.6.6, 267.6.7 п.267.6 ст.267 розділу XII «Податок на майно» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, у новій редакції викладена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №563.

Нагадаємо, що відповідно до п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 ПКУ органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння транспортного податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Наказ №583 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

Актуально для платників податку на додану вартість!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на додану вартість у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а в перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301, тобто Таблицю платника податків (далі – Таблиця) щодо:

– видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

– кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці необхідно звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування ДФС рекомендує відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди.