Набув чинності Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 05.12.2017 набрав чинності Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Порядок), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 №861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за №1373/31241 (далі – Наказ №861).

Порядок розроблено відповідно до п.102.8 ст.102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок визначає:

– механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (далі – граничні строки) відповідно до норм ПКУ;

– вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок її подання;

– порядок та строки розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків.

Наказ №861 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017 №95.

При цьому, втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1044 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №84/18822.

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Державна фіскальна служба України на численні запити платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) щодо практичного застосування норми п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у частині визначення термінів виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати у разі отримання у 2017 році дозволів на використання лісових ресурсів у 2018 році повідомила наступне.

Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст.256 ПКУ.

Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.257.5 ст.257 ПКУ доповнено абзацем другим наступного змісту:

«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п.256.11.6 п.256.1 ст.256 ПКУ».

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (далі – Порядок). При цьому формою Лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.

Таким чином, у разі отримання лісокористувачем спеціального дозволу (Лісорубного квитка) у поточному році, наприклад у грудні 2017 року, із наданням права використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді, наприклад у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у лісокористувача виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.

Новий Порядок справляння плати за виконання митних

формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування

цих органів або поза робочим часом, установленим для них

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 05.12.2017, з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017 №95) набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.10.2017 №862 (далі – Наказ №862), яким затверджено Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них (далі – Порядок). Наказ №862 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2017 за №1385/31253.

Порядок розроблено відповідно до частин сьомої та восьмої ст.247 глави 39 розділу VIII Митного кодексу України.

Зазначений Порядок регулює питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них.

Звертаємо увагу, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.12.2013 року №804 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2014 за №11/24788, визнано таким, що втратив чинність.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи

з місцезнаходженням за межами України з 08.12.2017 необхідно подати

до контролюючого органу оновлене повідомлення за формою №20-ОПП

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 28.11.2017 у бюлетені «Офіційний вісник України» №93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839 «Про затвердження змін до порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ №839).

Наказ №839 набирає чинності 08.12.2017.

Зокрема, Наказом №839 уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф.№20-ОПП) у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Так, встановлено, що Повідомлення за ф.№20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП заповнюється з урахуванням наступного:

 у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу;

 у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України;

 графа 7 не заповнюється.

Також, розділ 3 Повідомлення за ф.№20-ОПП доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є кадастровий номер – для земельної ділянки).

Слід зазаначити, що, крім того, Наказом №839 вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

Податковий календар на 08 грудня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

08 грудня, п’ятниця, останній день подання

декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Ставка податку за об’єкт нерухомості «нуль»:

чи необхідно юридичній особі подавати декларацію?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, зокрема, у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, подавати податкові декларації щодо окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.

Отже, якщо об’єкт нерухомості оподатковується за нульовою ставкою, то Декларація до контролюючого органу подається на загальних підставах.