Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб про сплату податків в інтерв’ю для ЗМІ

За п’ять місяців поточного року податкові надходження у доходній частині бюджету країни склали 84,5 %. Для порівняння – на кінець 2020 року питома вага податків у Держбюджеті була помітно меншою – 79,1 %.

Тенденція зберігається – податків стали збирати більше. На початку червня податківці прозвітували не лише про ріст надходжень у порівнянні з минулорічними показниками перших п’яти місяців, а й про перевищення нинішніх індикативів.

Серед регіонів, які своїми результатами суттєво перевершують загальнодержавні показники, – Дніпропетровщина. За січень-травень ріст надходжень у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом склав 128,3 %. У абсолютних цифрах Дніпропетровський регіон скерував до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) 23,538 млрд гривень. У тому числі: до Держбюджету – 11,239 млрд грн, до місцевих бюджетів регіону –                           12,299 млрд гривень.

Про мотивацію платників щодо сумлінної сплати податків розповіла начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб в інтерв’ю для ЗМІ

Ганно Володимирівно, ваш регіон не перший рік – серед лідерів по адмініструванню податків. Чим мотивуєте платників – батогом чи пряником?

«Зазначу, що платник – це сьогодні безумовний пріоритет для кожного податківця.

Зі служби, що колись виконувала фіскальні функції, ДПС перетворилась у сервісну службу. А це означає, що той, кому вона надає свої послуги,– стоїть на чолі кута. Саме платник є нашим партнером, замовником наших послуг. Свою діяльність плануємо, виходячи саме з такої позиції. Це – спрощення контакту з податківцями, розвиток нових видів сервісу, запровадження сучасних стандартів обслуговування і ще багато чого. Ми маємо зробити так, щоб процедура сплати податків була легкою, простою, зручною, доступною для будь-кого: хай то великий платник з великого бізнесу чи фізична особа – підприємець. Щоб людина чітко розуміла не лише, що вона сплачує податки, а й куди вони підуть. Ми маємо проявляти повагу до сумлінного платника як до зразкового громадянина, справжнього патріота. І це не пафосні слова. Адже, нагадаю: левова доля дохідної частини бюджету країни – це податки, в яких прямо чи опосередковано є внесок українців. І тих, які, скажімо, офіційно працевлаштовані чи ведуть прозору звітність у себе на фірмі, і тих, хто всіляко намагається уникнути оподаткування. Адже навіть вони, купуючи товари чи замовляючи послуги, опосередковано сплачують у державну казну. Щоправда, далеко не у тому обсязі, у якому повинні.

Хочу зазначити, що у нас в регіоні обсяги сплати податків фізособами останнім часом зростають. Тобто люди стають більш відповідальними. І ми вдячні усім платникам, які сумлінно виконують свій обов’язок та наповнюють бюджети. Це з одного боку.

А з іншого боку – ми все ще мусимо констатувати недостатній рівень податкової культури українців».

Чи є елементи тиску на платників з боку податківців?

«Я особисто проти застосування заходів тиску проти порушників податкового законодавства. Але я за невідворотність відповідальності. Якщо ми говоримо, що будуємо фінансово незалежну і разом з тим – правову державу, де головним визначальним чинником є закон, якщо хочемо відповідати міжнародним стандартам та врешті поважати себе, – ми мусимо створити однакові – рівні та справедливі – правила для всіх. І для громадян, і для бізнесу».

Збільшення надходжень на Дніпропетровщині – це результат вашого спілкування з бізнесом? Він налаштований на діалог та співпрацю з податковими органами?

«Так. Зазначу, що тенденція збільшення надходжень зберігається вже давно й має декілька пояснень. До прикладу, податок на додану вартість збільшується за рахунок боротьби зі схемами ухилення від оподаткування. А ще тому, що зростає фізичний обсяг товарообороту у роздрібній торгівлі.

Податок на доходи фізосіб – у тому числі за рахунок підвищення з 1 січня цього року мінімальної зарплати з 5 до 6 тисяч гривень.

Варто зазначити, що на зростання надходжень до бюджету впливають податки, які мають найбільшу питому вагу у загальній сумі надходжень. Зокрема, до Держбюджету – це ПДВ (46 %); ПДФО (30 %); рентні та ресурсні платежі    (10,9 %). До місцевих бюджетів: ПДФО (63 %); єдиний податок (12 %); рентні і ресурсні платежі (4 %).

До речі, щодо рентної плати – надходження у нас також показали ріст у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Збільшення надходжень по ренті у січні – травні поточного року складає понад 1 860 млн грн, при цьому частка надходжень місцевих бюджетів зросла на 516,8 млн гривень.

Надходження єдиного внеску за цей же період перевищили запланований показник на 9,7 %, темп росту у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року складає 118,5 %».