Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року зросли більш як на 2,9 мільярдів гривень

У Дніпропетровській області за вісім місяців поточного року надходження до місцевих бюджетів становлять 13 млрд. 297,5 млн. гривень, що на 2 млрд. 890 млн. гривень більше, ніж за відповідний період 2016 року.
Так, на 1 млрд. 851,5 млн. гривень збільшилися надходження з податку на доходи фізичних осіб, всього їх надійшло 7 млрд. 74,1 млн. гривень. На 379,2 млн. гривень більше, ніж в минулому році, сплатили юридичні і фізичні особи земельного податку та орендної плати. Всього до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 2 млрд. 618,2 млн. гривень плати за землю.
На 295,4 млн. гривень збільшилися надходження з єдиного податку, який сплачують суб’єкти малого підприємництва, загалом надходження становлять 1 млрд. 176,1 млн. гривень.
Щодо правомірності розміщення неприбутковою організацією
вільних коштів на депозитному рахунку в банку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
– утворена, та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ПКУ;
– установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підпунктом 133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ зазначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Зазначене питання викладено в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 23.08.2017 №1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Чи заповнюється додаток до критеріїв блокування податкової накладної,
якщо отримано аванс за товари, постачання яких не відбулося

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати інформацію на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з додатком (Таблиця даних платника податків) до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами .
При заповненні Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.02.17 №211).
При цьому відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ одним з обов’язкових реквізитів ПН є код товару згідно з УКТ ЗЕД. Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Тобто при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.
Отже, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

До уваги платників податку на прибуток – «нульовиків»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державна фіскальна служба України у листі від 04.09.2017 №23407/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року №592» (далі – лист ДФС №23407) у зв’язку з набранням чинності з 15.08.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – постанова №592) повідомила наступне.
Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону України від 21.12 2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України», яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).
Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток iз поданням спрощеної податкової декларації.
При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:
► дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;
► розмір нарахованого за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;
► відповідає одному з критеріїв:
– утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
– діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їx утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 oci6;
– які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 oci6.
Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному пepioдi досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному пepioдi, за ставкою 18%.
Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.
Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою №592.
У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.20 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).
Лист №23407 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72418.html