Надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 350,6 млн гривень
Протягом січня – березня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників податків Дніпропетровщини склали 3 млрд 994,1 млн гривень.
Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 350,6 млн грн або на 109,6 відсотків.
Протягом березня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 341,6 млн грн, що на 93,2 млн грн більше березня 2019 року.
Станом на 1 квітня 2020 року згідно з інформаційною базою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 361,4 тисяч.
Податковий календар на 30 квітня 2020 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
четвер, 30 квітня 2020 року,
останній день сплати:
► акцизного податку за березень 2020 року;
► податку на додану вартість за березень 2020 року;
► плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2020 року;
► рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за березень 2020 року;
► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за березень 2020 року;
► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за березень 2020 року;
► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за березень 2020 року;
► єдиного податку платниками четвертої групи за І квартал 2020 року;
► податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2020 року;
► військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2020 року;
► податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за березень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифіка тів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
останній день подання:
► звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства за 2019 рік.
Право на отримання податкової знижки за 2019 рік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:
► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.
Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.
Справляння рентної плати за спеціальне використання води
садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників рентної плати для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).
Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).
Загальний оподатковуваний дохід особи, яка здійснює
незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Розрахунки у машині – таксі суб’єктами господарювання на загальній системі оподаткування проводяться із застосуванням РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Електронний таксометр – це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО, зокрема електронний таксометр, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.