Надходження за 4 місяці 2017 року та актуальні події ГУ ДФС у Дніпропетровській області

За 4 місяці 2017 року на Дніпропетровщині зібрано майже 21,4 млрд. грн. податкових і митних платежів та 3,4 млрд. грн. єдиного внеску

З початку 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 21 млрд. 385,6 млн. грн. що на 5 млрд. 175,5 млн. грн. більше, ніж у січні – квітні 2016 року. Про це проінформувала перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до державного бюджету впродовж чотирьох місяців 2017 року спрямовано 15 млрд. 361,9 млн. грн., що на 3 млрд. 880,4 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 6 млрд. 023,8 млн. грн. Це на 1 млрд. 295,2 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня – квітня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 3 млрд. 405,9 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 890,2 млн. грн.

Інтернет – конференція начальника управління організації роботи

ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

на тему: «Актуальні питання оподаткування фізичних осіб»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями відбулася Інтернет-конференція начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової.

Питання 1. Чи є об’єктом оподаткування компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати?

Відповідь. Статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями передбачено виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати.

Згідно із ст.2 Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» із змінами і доповненнями компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців.

Відповідно до п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відсотків).

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності п.п.1.6.2 п.1.6. розділу І Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5.

Питання 2. Чи є об’єктом оподаткування ПДФО сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми та яким чином це відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ?

Відповідь. Згідно з п.п.«а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.170.9 ст.170 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою «118».

Питання 3. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума разової матеріальної допомоги до святкових дат, що надається юридичною особою – благодійником, згідно умов колективного договору, колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам)?

Відповідь. Статтею 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

До змісту колективного договору згідно із ст.13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.

Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України.

Абзацом першим п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ у джерела виплати за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ.

При цьому благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.

Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то у розумінні Податкового кодексу України таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО з урахуванням п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 та п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Питання 4. Як оподатковується ПДФО дохід від продажу фізичною особою, у тому числі і через аукціон, витворів мистецтва (картин, скульптур тощо) та предметів антикваріату?

Відповідь. Доходи, від продажу фізичною особою, у тому числі через аукціон, витворів мистецтва (картин, скульптур тощо) та предметів антикваріату включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який оподатковується за ставкою 18 відсотків.

У разі якщо фізична особа – платник податку продає витвори мистецтва (картини, скульптури тощо) та предмети антикваріату іншій фізичній особі, такий платник зобов’язаний подати річну податкову декларацію і сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Питання 5. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у разі видачі роботодавцем візитних карток для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити СГ та особисті дані конкретного працівника?

Відповідь. Згідно з п.п.«є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Статтею 1 Закону України від 3 липня 2004 року №270/96-ВР «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.