Надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна через «Електронний кабінет»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України повідомила, що згідно з п. 42¹. 2 ст. 42¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету» дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».

Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

● найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків;

● податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

● дата відправлення Запиту до органів ДФС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua , а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету».

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через «Електронний кабінет» не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені Запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету».

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/nove–pro–podatki—novini-/374398.html

У першому кварталі юристи ГУ ДФС у Дніпропетровській області підтвердили правові позиції у судових інстанціях на 164,4 млн гривень

Станом на 1 квітня 2019 року на розгляді в адміністративних судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,1 тис. справ різних категорій на загальну суму 10,2 млрд гривень.

З розглянутих судами у І кварталі поточного року 166 справ на суму 189,4 млн грн на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 109 справ на суму 164,4 млн грн, що складає 86,8 % від суми розглянутих судами справ.

За статистикою найчисельнішими серед справ, а саме 105 на суму 59,8 млн грн, є судові оскарження податкових рішень про визнання недійсним/нечинним податкових повідомлень-рішень. Наразі на користь податкового органу вирішено 70 із таких справ на суму 34,8 млн гривень.

Податковий календар на 15 квітня 2019 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

понеділок, 15 квітня 2019 року, останній день подання:

– звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за березень 2019 року;

– довідки про використані розрахункові книжки за березень 2019 року.

Придбали право на користування комп’ютерними програмами:

визначення групи нематеріальних активів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8) із змінами визначено поняття нематеріального активу: нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 нематеріальних активів відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів.

Відповідальність ФОП за несвоєчасно сплачений

авансовий внесок єдиного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що несплата (неперерахування) фізичною особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ.

Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

Зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, в якому

допущено помилку у даті складання, не можливо

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307) передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної (далі – ПН) зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником ПДВ ПН протягом певного періоду.

При цьому порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення ПН. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше ПН з однаковим номером, друга та наступні ПН з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.

Порядок складання розрахунку коригування (далі – РК) та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

У випадку, якщо РК складений з помилкою у даті його складання, то такий РК не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, і відповідно до такого РК не можливо ідентифікувати період здійснення операції.

Отже, враховуючи вищевикладене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі РК зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку у даті складання.