Нарахування єдиного внеску на заробітну плату інваліда не за основним місцем роботи

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми нарахованої заробітної плати не за основним місцем роботи інваліда.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закон № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина тринадцята статті 8 Закону №2464).

Підставою для застосування цього розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (пункт 13 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449).

Отже, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41%, підставою для застосування зазначеного розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

(Лист ДФС від 09.06.2016 №12816/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68597.html)

Порядок оподаткування доходу фізичної особи – нерезидента від надання власного нерухомого майна в оренду фізичній особі – підприємцю

Відповідно до підпункту 170.1.3 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів.

Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

При цьому, зазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплат) за ставкою 18%, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (підпункт 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Кодексу).

Витрати, які зменшують сукупний чистий дохід приватних нотаріусів

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що доходи нотаріусів оподатковуються відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями.

При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати, наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 №1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 №884.

До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:

– оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

– страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

– технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування: охоронна та пожежна сигналізація; металеві двері або металеві ролети; металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах; металеві шафи; вогнестійкий сейф; інформаційна вивіска; обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет; телекомунікаційні послуги; меблі;

– програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

– встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

– виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

– витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

– витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

– витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

– проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

– оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

– сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

– витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;

– комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;

– сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02.09.1993 №3425-XII «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс). у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої груп.

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 Кодексу).

Згідно із розділами V та ХХ Кодексу до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 101.01.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Впродовж першого півріччя поточного року сервіс ДФС України «Пульс» отримав 171 запит від дніпропетровських платників

Протягом І півріччя 2016 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернувся 171 заявник Дніпропетровського регіону.

Майже половина питань (84), порушених у зверненнях, стосувалися звітності та реєстрації накладних. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (37 звернень). Крім того, з приводу перевірок суб`єктів господарювання зателефонували 6 платників, роботи Центрів обслуговування платників – 5 громадян, особливостей реєстрації платником єдиного податку – 14 суб’єктів господарювання тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 3 звернення.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.

Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття юридичною особою рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?

Згідно з підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

При цьому, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у пункті 291.4 статті 291 Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року, заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 108.01.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Порядок обчислення земельного податку, якщо суб’єкт господарювання надає приміщення в оренду на неповний робочий день

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська зазначає, що ставки земельного податку з урахуванням положень підпункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад у межах ставок, визначених статтею 274 Кодексу – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), та статтею 277 – для земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 274.1 статті 274 Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (пункт 274.2 статті 274 Кодексу ).

Відповідно до пункту 277.1 статті 277 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Отже, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

Умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу (особа, яка реалізує пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2¹ статті 49 Кодексу).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали на 1,7 мільярдів гривень більше, ніж торік

«Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2016 року склали 7 мільярдів 370,7 мільйонів гривень, що на 30,3%, або на 1 мільярд 714,2 мільйонів гривень більше рівня 2015 року», – повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Вона також зазначила, що більше половини надходжень в місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 3 мільярда 782,8 млн. грн. Це на 1 мільярд 073,9 мільйонів гривень більше фактичних надходжень першого півріччя минулого року.

Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники землі та землекористувачі сплатили у розмірі 1 мільярд 589,2 мільйонів гривень, що на 44,4 відсотків більше обсягу надходжень січня – червня 2015 року.

Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровщини є єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від суб’єктів господарювання надійшло 595,7 мільйонів гривень єдиного податку, що на 243,7 мільйонів гривень більше минулорічних надходжень.

Про зміни до Порядку надіслання податкових повідомлень – рішень

З 12 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України
від 23.05.2016 № 498 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі – Наказ № 498), яким внесено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі – Порядок), зокрема:

Порядок доповнено новою формою податкового повідомлення-рішення – «ПН», яке складається контролюючими органами та надсилається платникам податків у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, та формою податкового повідомлення-рішення – «ПС», що надсилається платникам податків у разі застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності платникам податків буде надсилатись податкове повідомлення-рішення за формою «С». Повідомлення-рішення за формою «У» вилучено.

З оновленим текстом Порядку Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

 

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області