Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок   платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п.п. 39.4.8 п.39.4 ст.39 ПКУ на запит Державної фіскальної служби (далі – ДФС), платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у п.п. 39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ.

У разі, коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному в п.п.39.4.6  п.39.4 ст.39 ПКУ, або належного обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом  30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до п.п.39.4.6 п.39.4. ст.39 ПКУ та/або обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація або обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до абзацу п’ятнадцятого п.73.3 ст.73 ПКУ запит вважається врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

У разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3  ст.120 ПКУ.

Індивідуальна письмова податкова консультація: порядок отримання

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

• найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
• код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
• зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
• підпис платника податків;
• дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Слід зауважити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій

https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx

Введення нового пункту реалізації пального: терміни подання заяви

платником акцизного податку з позначкою «Зміни»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №113 (далі – Порядок), реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за №405/28535.

У разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації чи зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо таких пунктів платник податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін. Заява надсилається та приймається у порядку, встановленому для реєстрації (п.12 розд. ІІ Порядку), а саме:

у разі введення в експлуатацію нових пунктів, зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального тощо платник податку подає Заяву з позначкою «Зміни» не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального через пункти із зміненими даними.

Чи має право фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплачених податків, зборів та витрат, понесених на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 ГКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.4.3 п.177.4 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Враховуючи вищевикладене, платежі, сплачені фізичною особою – підприємцем за одержання  ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 104.05. Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».