Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства
за обліковою ставкою Національного банку України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України листом від 10 серпня 2018 року № 24767/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» (далі – лист № 24767) проінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІ кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Так, у випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У ІІ кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 17 відс., затверджена рішеннями Правління Національного банку України від 01.03.2018 № 133-рш, від 12.04.2018 № 204-рш та від 24.05.2018 № 287-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 17 відс. – 91 днів (01.04.2018 – 30.06.2018).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 51 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.
Лист № 24767 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72996.html

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДФС України з метою надання методологічної допомоги у вирішенні питань при адмініструванні рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) листом від 14 серпня 2018 року № 25068/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування рентної плати за спеціальне використання води» (далі – лист № 25068) повідомлила про те, що розширені податкові консультації від 03 серпня 2018 року № 3415/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та № 34166/99-99-12-02-03-15/ІПК щодо визначення об’єкта оподаткування Рентною платою та її справляння розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України (cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk).
З листом № 25068 можливо ознайомитись на офіціфіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72995.html

Підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної
під час здійснення операцій з неплатником ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування (далі – РК) до ПН, складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).
У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.

Випадки, коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:
► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;
► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
► фізичним особам.
Згідно з пп. 57.1¹.4. п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому, така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.1¹.6 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).