Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

З початку року на соціальний захист мешканців Дніпропетровщини

надійшло майже 10 мільярдів гривень єдиного внеску

У Дніпропетровській області протягом січня – вересня 2018 року від платників регіону надійшло 9 мільярдів 812,4 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 1 мільярд 693,9 мільйонів гривень більше фактичних надходжень трьох кварталів 2017 року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

При цьому, лише в вересні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Державного казначейства 1 мільярд 69,9 мільйонів гривень. Порівняно з вереснем 2017 року надходження зросли на 12 відсотків, або на 112,2 мільйонів гривень.

«Своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного», – наголошує Владислав Воінов.

В «Електронному кабінеті» запроваджені сервіси з

автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

В «Електронному кабінеті» ДФС України реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно у приватній частині «Електронного кабінету» при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:

■ Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;

■ Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;

■ Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України»;

■ Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %»;

■ Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».

Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.

Оформлений трудовий договір

забеспечує майбутнє кожного працюючого

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що трудові відносини з працівником регулюються Кодексом законів про працю України від 10.12.71 № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП).

Відповідно до статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, та строковим, що укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін або на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Трудові відносини між громадянином, який наймається на роботу та роботодавцем (юридичною або фізичною особою – підприємцем) оформлюються в письмовій формі.

При укладенні трудового договору з працівником, може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Важливо пам’ятати, що в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, тобто обмеження трудових прав в тому числі на оплату праці, на соціальний захист тощо не допускається.

Відповідно до ст. 56 КЗпП за згодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і пізніше неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Роботодавець зобов’язаний установити неповний робочий день (тиждень) на прохання:

1) вагітної жінки;

2) жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда (у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням);

3) особи, що здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Слід зазначити, що неоформлення трудового договору призводить до виплати заробітної плати «у конвертах», а це, в свою чергу, призводить до негативних наслідків для найманих працівників – до відсутності соціальних гарантій, передбачених законодавством України. Отже, наймані працівники мають бути зацікавлені в офіційному оформленні трудових відносин.

В одній акцизній накладній може бути зазначено

операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Абзацом другим п. 9 розділу І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 № 218 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535), із змінами встановлено, що в одному документі (акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної) може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД.