Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Податковий календар на 22 жовтня 2018 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

понеділок, 22 жовтня 2018 року, останній день сплати

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень 2018 року, крім гірничих підприємств;

останній день подання:

– податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2018 року у разі неподання податкової декларації на 2018 рік;

– податкової декларації з рентної плати за вересень 2018 року з розрахунком:

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

► рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Затверджено порядок, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що наказом ДФС України від 03 серпня 2018 року № 523 (далі – Наказ № 523) затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Комісєю Державної фіскальної служби України (далі – Комісія ДФС) здійснюється:

 аналіз прийнятих комісіями регіонального рівня рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішень щодо врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ;

 прийняття рішень про неврахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 36 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117;

 прийняття рішень про врахування наданих пропозицій щодо удосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків та критеріїв ризиковості платника ПДВ, критеріїв ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.

Комісії регіонального рівня здійснюють:

 розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;

 розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення – виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії, що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень.

Завдання, які надаються комісіям регіонального рівня головою Комісії ДФС, заступником голови Комісії ДФС та відповідними секретарями Комісії ДФС, є першочерговими і обов’язковими для виконання у відповідності до вимог чинного законодавства.

Наказ № 523 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/nakazi/73035.html

Внесено зміни до Порядку надання ДФС України інформації

з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

про доходи фізичних осіб на запити НАЗК

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 31 серпня 2018 року № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 31 серпня 2018 року № 1897 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.09.2018 за № 101/32553) (далі – Наказ № 727) затверджено Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Зміни), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2016 року № 911, рішенням НАЗК від 28 жовтня 2016 року № 101 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.2016 за № 1677/29807).

Зміни внесено відповідно до статей 8 та 12 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про захист персональних даних», пункту 6 Плану заходів з впровадження системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій та модернізації програмно-апаратного комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 787-р.

Так, згідно внесених змін інформаційна взаємодія між ДФС України та НАЗК здійснюється на центральному рівні в електронній формі телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації шляхом:

■ автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків;

■ подання уповноваженими особами НАЗК запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Змінами визначено, що на запит НАЗК інформація від ДФС України може містити, зокрема, такі відомості: суму доходу, нарахованого фізичній особі податковим агентом, у розрізі ознак доходу та звітних періодів (починаючи з 2015 року) та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою; розмір утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Змінами також передбачається надання інформації щодо загальної суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, у розрізі років (починаючи з 1998 року).

Наказ № 727 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2018 № 79.

Розмір ЄСВ за цивільно-правововими договорами

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

У разi якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄСВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄСВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотки.

Витрати по роялті на користь інститутів спільного інвестування:

врахування у платника податку на прибуток підприємств

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що положеннями Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: пунктами 142.1 та 142.3 ст. 142 ПКУ, пунктами 38 і 41 підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ визначені підприємства та організації, прибуток яких звільняється від оподаткування.

Підпунктом «б» пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено випадки, коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами, зазначених суб’єктів визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080).

Відповідно до пп. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 5080 ІСІ – це корпоративний або пайовий фонд.

Коштами ІСІ є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування ( пп. 13 частини І ст. 1 Закону № 5080).

Активами ІСІ є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (пп. 1 частини І ст. 1 Закону № 5080).

Майновими правами інтелектуальної власності є право використання об’єкта права інтелектуальної власності (частина 1 ст. 424 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Підпунктом 141.6.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено особливості оподаткування ІСІ, які полягають у тому, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Разом з цим слід зазначити, що ІСІ є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому ПКУ передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників ІСІ або доходів, нарахованих за активами ІСІ, та доходів, отриманих від діяльності ІСІ, зокрема, у вигляді роялті, а не звільнення ІСІ, як платника полдатку на прибуток підприємств.

Отже, у разі нарахування юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств витрат по роялті на користь ІСІ, у такого планика відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Більш детальніше це питання розглянуто у листі Міністерства фінансів України від 11.10.2018 № 11210-09-5/26481 «Щодо витрат по нарахуванню роялті», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/73040.html (http://sfs.gov.ua/data/normativ/000/002/73040/1338.pdf)