Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Платники, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, несуть відповідальність

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які не виконали визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Так, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум ЄСВ, такі платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником ЄСВ до органів доходів і зборів, та сплатити їх.

До такого платника ЄСВ також застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Отже, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум ЄСВ, такий орган доходів і зборів обчислює суми ЄСВ, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції № 449.

Сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, якщо:

► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум ЄСВ органами доходів і зборів;

► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати ЄСВ;

►платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику ЄСВ протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

■ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

■ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей п. 3 розділу VІ Інструкції № 449 вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з ЄСВ, яка включає нараховані та несплачені суми ЄСВ (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник ЄСВ зобов’язаний сплатити суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі, якщо платник ЄСВ протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (тобто набирає чинності).

Вищевказані норми визначені розділом VІ Інструкції № 449.

Послуги від нерезидента:

деякі особливості коригування податкових зобов’язаннь з ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 7 п. 3 та п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами та доповненнями, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ.

Якщо платник ПДВ отримав послуги, що постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України і таким платником ПДВ було допущено помилки в обо’язкових реквізитах ПН, то у такого платника ПДВ виникли підстави для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначені ст. 192 ПКУ. У цьому випадку отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг.

Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК.

Платник податків має право в одній скарзі

оскаржити всі рішення контролюючого органу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розділу IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:

● прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;

● найменування контролюючого органу;

● реквізити оскаржуваного рішення;

● підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;

● обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;

● вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;

● відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;

● відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;

● адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

● перелік документів, які додаються до скарги.

Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.