Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Центри обслуговування платників Дніпропетровщини щомісячно надають понад 32 тисячі адміністративних послуг
Загалом, протягом січня – листопада поточного року центрами обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано майже 354 тисячі адміністративних послуг.
Здебільш платники цікавились послугами з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За одинадцять місяців 2018 року надано більше 143-х тисяч таких послуг.
Не менш популярними залишаються послуги: з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків; з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації платника єдиного податку. Цих послуг впродовж січня – листопада цього року ЦОПами Дніпропетровщини запитувачам надано 59,7 тисяч, 30,6 тисяч та 26,7 тисяч відповідно.
Нагадуємо, центрами обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області надається комплекс послуг, зокрема 30 видів адміністративних послуг, а також консультативні та інформаційні.
Щодо подачі письмових пояснень та копій документів у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 із змінами (далі – Порядок), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податків має право подати документи, передбачені вимогами п. 14 Порядку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податків має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РКскладені на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УК ТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Згідно з пунктом 16 Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312603).
До таких Повідомлень додаються письмові пояснення та копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF, при цьому розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/361914.html
Платникам ПДВ про штрафні санкції
за несвоєчасне подання декларації та порушення строків реєстрації ПН/РК
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачені штрафні санкції.
Так, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, –
● тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –
● тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності –
● тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені главою 11 розділу ІІ ПКУ, не застосовуються.
Вищевказані норми передбачені ст. 120 ПКУ.
Крім того, ПКУ також передбачена відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН.
Так, порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
► 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
► 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
► 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
► 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких Пн/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
► 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
У разі реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються.
Вищезазначені норми передбачені ст. 120¹ ПКУ.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Вищевказані норми визначені ст. 75 ПКУ.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (п. 76.1. ст. 76 ПКУ).
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (п. 76.3ст. 76 ПКУ).
Платникам про деякі особливості реєстрації РРО
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що для розширення функціональності ІТС «Податковий блок» створено новий режим «Реєстр паспортів РРО, які включено до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» (далі – режим).
Новий режим надає можливість контролюючим органам здійснювати перегляд даних паспортів реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що додаються виробниками РРО до кожної випущеної ними моделі, та є еталонними (далі – еталонний паспорт).
Режим застосовується, зокрема, під час здійснення реєстрації РРО для забезпечення звірки даних про РРО та копій паспортів модемів (у разі застосування зовнішнього модема), що надаються суб’єктам господарювання до контролюючих органів відповідно до вимог абзацу четвертого п. 4 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі – Порядок).
У разі встановлення розбіжностей між даними еталонного паспорта з даними копії паспорту (формуляру), що додається до заяви про реєстрацію РРО, достовірними даними щодо РРО вважаються дані еталонного паспорту.
Отже, у цьому випадку контролюючим органом, відповідно до вимог абзацу шостого п. 8 глави 2 розділу ІІ Порядку, приймається рішення щодо відмови у реєстрації РРО.