Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області
З початку року за результатами документальних і фактичних перевірок бюджет отримав відповідно у 3,4 та 1,5 рази більше ніж торік
Протягом 7 місяців 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 1 011 документальних перевірок юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 170,4 млн грн грошових зобов’язань. Це у 3,4 рази більше ніж у січні – липні минулого року.
Крім того, з початку року проведено 274 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують РРО. За результатами цих перевірок до бюджету надійшло 551 тис. грн фінансових санкцій, що у 1,5 разів більше ніж у відповідному періоді 2018 року.
«Сьогодні головним принципом контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», – зазначає начальник управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ігор Сабуров.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 із змінами, ДФС визначені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, які погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.
Критерії ризиковості платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій та показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu- ministr/73583.html
Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість скасовано
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 247 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року № 141» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 763/33734) (далі – Наказ № 247).
Наказом № 247 скасовано Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.08.1997 за № 284/2088) із змінами.
Наказ № 247 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60.
Підтверджуючі документи, визначені у запиті органу ДФС,
можливо направити через Електронний кабінет
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Норми встановлені абзацом першим п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом шістнадцятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ передбачено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).
Контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді (п.п. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Згідно з п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом підтверджуючі документи, визначені в запиті про подання інформації, у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання підтверджуючих документів разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права
на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається.
Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.
Рентна плата за спеціальне використання води:
визначення обсягу води, яка входить до складу напоїв
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Норми встановлені п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.