Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Протягом чотирьох місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали майже 100 тисяч адмінпослуг

На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 24 види адміністративних послуг. Впродовж січня – квітня 2017 року ЦОПами області надано 99,7 тисяч таких послуг. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітній період надано майже 41 тисяча цих послуг.

Також користуються попитом суб`єктів господарювання послуги: з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; реєстрації платника єдиного податку; реєстрація книг обліку розрахункових операцій. Так, за чотири місяці 2017 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровського регіону надано майже 9,6 тисяч, понад 8,7 тисяч та майже 7,6 тисяч таких послуг відповідно.

Спрямування прибутку на виплату дивідендів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 12.04.2017 №7736/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7736) надала роз’яснення щодо спрямування прибутку на виплату дивідендів.

Так, відповідно до п.«б» ст.10 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-XII «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.  

Згідно з п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Підпунктом 57.1¹.1 п.57.1 ст.57 Кодексу встановлено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, встановлено, що дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Враховуючи зазначене, дивіденди розраховуються виходячи з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Лист №7736 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi–konsultatsii/konsultatsii–dlya–yuridichnih–osib/72091.html

Віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України у листі від 12.04.2017 №7737/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7737) надала роз’яснення щодо віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна»

Так, згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідно до п.п.«є» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу безнадійною заборгованістю вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України  від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404).

Підпунктами 2 та 6 п.1 ст.3 Закону №1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

– ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

– постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з пп.2 та 7 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

– у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

– стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

– у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

– боржник – фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п.4 ст.37 Закону №1404).

Таким чином, у разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п.14.1.11 п.14.1 ст 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону №1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у  боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Лист №7737 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72092.html

Коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 21.04.2017 №8494/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №8494) надала роз’яснення щодо коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи.

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п.291.4 ст.291 Кодексу суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на платників єдиного податку першої групи, другої групи, третьої групи, четвертої групи.

Виключень щодо незбільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого на загальній системі оподаткування, як оплату за товари (роботи, послуги), що відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, для платників податку на прибуток, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування – сплати єдиного податку 4 групи, Кодексом не передбачено.

Лист №8494 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72106.html