Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за інформацією Державної фіскальної служби України для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням в полі «Тема»: 6011.

Застосування радіокористувачами понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що листом від 29.05.2017 №13556/7/99-99-12-03-04-17 (далі – Лист №13556) Державна фіскальна служба України надала роз’яснення з метою правильності застосування радіокористувачами понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата)

Зокрема, Законом України від 20 грудня 2016 року №1791–VIII ,,Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” (далі – Закон) запроваджено коригуючі коефіцієнти до ставок Рентної плати передбачені примітками 1-8 до п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, примітка 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75) застосовується для платників Рентної плати – користувачів радіозв’язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів (далі – Платники Рентної плати).

Однак, в опублікованій 27 січня 2017 року (Відомості Верховної Ради, 2017, №4, стор.33, ст.42) редакції тексту Закону (адреса: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1791-19/page2) у рядку 5 таблиці ставок Рентної плати для Платників Рентної плати застосована ставка у розмірі  26,21 грн. за 1 МГц смуги радіочастот на місяць та наявна примітка у вигляді позначки ,,1” (перша).

Водночас у оприлюдненій станом на 01 березня 2017 року редакції тексту Кодексу (Відомості Верховної Ради України, 2011, №№13-17, ст.112) (зі змінами, внесеними згідно із Законом України №1791-VIII від 20.12.2016 (Відомості Верховної Ради, 2017, №4, стор.33, ст.42) (адреса: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20170301/page39) у рядку 5 таблиці ставок рентної плати, ставку для Платників Рентної плати зазначено у розмірі 26,211 грн. за 1МГц смуги радіочастот на місяць та без примітки.

З метою виправлення вказаної редакційної помилки ДФС листом від 18.05.2017 №1622/4/99-99-12-02-03-13 звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Таким чином, до виправлення зазначеної вище редакційної помилки Платники Рентної плати мають право застосовувати примітку 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75) до ставок Рентної плати для обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, керуючись нормою п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Кодексу.

При цьому, слід врахувати, що для обрахування податкових зобов’язань по радіозв’язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів (наприклад, для ширини смуги радіочастот 60 МГц) понижувальний коефіцієнт 0,75 застосовується до 30 МГц, решта 30 МГц оподатковуються за повною ставкою.

Ознайомитися з Листом №13556 можна на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72150.html

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна.

Пунктом 1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п.2 ст.325 ЦКУ).

Відповідно до п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Кодексу (5 %).

Згідно з п.173.2 ст.173 Кодексу як виняток із положень п.173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Кодексу.

Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 Кодексу.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.22 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств юридичною особою, яка у 2017 році перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств юридичною особою -суб’єктом господарювання, яка у 2017 році перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування повідомляє таке.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Водночас п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу передбачено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Отже, якщо платник податку на прибуток, який з 01.01.2017 перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему і річний дохід якого за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., не приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриману у 2017 році за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 30.05.2017 №413/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) за посиланням: ttps://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card

Питання електронного адміністрування податку на додану вартість обговорювалися під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями, за участі головного державного ревізора – інспектора відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Світлани Плохої було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Електронне адміністрування податку на додану вартість».

Під час проведення заходу, платникам податків надані відповіді на наступні питання:

Питання 1. Доброго дня. Які підстави для реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН?

Відповідь. Доброго дня. На підставі підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих від платника ПДВ відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник ПДВ має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ;

ненадання платником ПДВ копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ;

надання платником ПКУ копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником ПДВ до органу ДФС за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Постанова №190 набрала чинності 31.03.2017 (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61).

Звертаємо увагу, що пункт 201.16 статті 216 ПКУ, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, установлених згідно з п.74.2 ПКУ, набрав чинності з 01.04.2017 (в тестовому режимі до 01.07.2017).

Питання 2. Будь ласка, скажіть, чи застосовуються штрафи за несвоєчасну реєстрацію або не реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, які не надаються отримувачу?

Відповідь. Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статтей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі від 10 до 40 відсотків (пункт 120 прим.1.1 статті 120 прим. 1 ПКУ).

Крім того у разі відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеного за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладання на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну не складено.

Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподаткуються за нульовою ставкою.

При цьому відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Слід зазначити, що перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою визначено статтею 195 ПКУ.

Також статтею 197 ПКУ та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ визначено перелік операцій, що звільняються від оподаткування.

Питання 3. Хочу запитати. Як сільгосппідприємству повернути переплату з електронного рахунка в СЕА?

Відповідь. Оскільки додаткові електронні рахунки в СЕА, які використовували суб’єкти спецрежиму, з 1 січня 2017 року були заблоковані, сільгосппідприємства для збільшення суми реєстраційного ліміту перераховували кошти на основний електронний рахунок (3751). У зв’язку із цим у багатьох із них на цьому рахунку утворилася переплата.

Відповідно до пункту 200 прим.1.5 ПКУ, кошти з рахунка в СЕА перераховуються:

до держбюджету – у сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що належать до сплати за результатами звітного податкового періоду;

на поточний рахунок платника податків за його заявою, поданою до податкового органу у складі податкової звітності з ПДВ, – у сумі коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань і податкового боргу з ПДВ.

Тобто якщо сума на рахунку в СЕА більша від суми податкових зобов’язань, що належить до сплати до бюджету згідно з податковою декларацією з ПДВ, то підприємство може подати заяву про повернення суми переплати на поточний рахунок за формою додатка 4 до декларації.

Це право надане платникам податків п. 200 прим.1.6 ПКУ

Кошти на поточний рахунок платника можуть перераховуватися тільки у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної в податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань із постачання товарів/послуг, відображених у декларації за цей звітний період.

Тобто показника ∑Перевищ з формули, наведеної в п. 200 прим.1.3 ПКУ, у платника не повинно бути.

Зверніть увагу: на суму ПДВ, яка повертається на поточний рахунок платника, зменшується показник формули ∑ПопРах, а отже, і ліміт реєстрації податкових накладних

Гроші з електронного на поточний рахунок платника можуть бути перераховані за умови, що зменшення показника ∑ПопРах у формулі, яке супроводжує повернення коштів, не призведе до формування від’ємного значення ліміту реєстрації.

Казначейство перераховує кошти на поточний рахунок платника податків протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку сплати податкових зобов’язань (п. 200 прим.1.6 ПКУ).

При цьому зменшення реєстраційного ліміту відбудеться на дату подання додатка 4.

Таке перерахування Казначейство здійснює на підставі отриманого від податкових органів реєстру, у якому зазначаються: найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номери, сума податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податків, і реквізити цього рахунка.

Якщо протягом 10 робочих днів після закінчення граничного строку, установленого ПК для самостійної сплати платником податків податкових зобов’язань, відповідне перерахування не відбулося, сума, на яку зменшена загальна сума поповнення електронного рахунка (∑ПопРах), підлягає поверненню.

Розглянемо, як заповнити таблицю в додатку 4.

У графі 1 зазначають залишок коштів на електронному рахунку в СЕА. Цей показник береться з електронного документа «Витяг про реквізити електронного рахунка та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку», який можна запитати з програм комп’ютерної звітності.

У графі 2 відображається сума узгоджених податкових зобов’язань поточного звітного періоду, що підлягає сплаті до бюджету. Тобто сюди переносимо дані з рядка 18.1 декларації за звітний період.

У графі 3 наводиться сума податкового боргу (з урахуванням пені), яку підприємство може взнати з інтегрованої картки платника податків, яка ведеться органами ДФС.

Сума податкового боргу зазначається у графі 3 в повному обсязі. Якщо податкового боргу немає, ця графа не заповнюється, отже, нулі і прочерки не проставляються (графа залишається пустою).

У графі 4 відображається сума коштів на рахунку в СЕА, яка може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 – графа 2 – графа 3).

При цьому, відомості зазначаються лише у разі наявності суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування на поточний рахунок або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу, яке відображено у заяві.

Отриманий результат повинен бути зазначений прописом і цифрами під таблицею. Тут же слід відобразити реквізити банківського рахунка.

Питання 4. Мене цікавить. Які умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ у 2017 році?

Відповідь. Згідно із пунктом 200 прим.1.4 ПКУ суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ підлягають поверненню винятково на рахунок платника податку в СЕА.

Пунктом 43.4 прим.1 ПКУ визначено, що лише в разі відсутності такого рахунку в СЕА на момент звернення платника із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань із цього податку чи на момент фактичного повернення коштів такі кошти перераховують на поточний рахунок платника в установі банку.

Питання 5. Що означає показник ∑Перевищ та чи можливо здійснити реєстрацію податкової накладної у разі недостатності реєстраційного ліміту?

Відповідь. Згідно з пунктом 200 прим.1.3 статті 200 прим.1 ПКУ цей показник ∑Перевищ означає загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування в ЄРПН.

Показник ∑Перевищ визначається автоматично після прийняття звітності з ПДВ як різниця між: сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них (рядок 9 декларації з ПДВ + графи 6 рядка 9 уточнюючих розрахунків (+/-) до такої декларації), та сумами податку, зазначеними платником податку у податкових накладних, що складені за такими операціями (у тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Під час формування показника ∑Перевищ беруться наростаючим підсумком зазначені дані:

декларацій з ПДВ, поданих платником до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності з 01.07.2015 по останній звітний (податковий) період на момент перерахунку ∑Перевищ;

податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, у яких зазначено дату складання з 01.07.2015 по останній календарний день звітного (податкового) періоду, за який подано декларацію з ПДВ.

При обчисленні позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума платника.

З 01.01.2017 відповідно до абзацу першого цього пункту, якщо у платника податку обчислений показник формули ∑Перевищ, і при цьому реєстраційна сума є недостатньою для реєстрації таким платником податку податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01.07.2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до пункту 200 прим.1.3 статті 200.прим.1 ПКУ.

Після 01.01.2017 під час реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування за періоди, в яких виник показник ∑Перевищ, необхідно мати відповідну суму, обчислення якої відбувається за наступним чином: ∑Перевищ – ПЗ до сплати + ∑ПопРах, де:

ПЗ до сплати — показник рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

При цьому платник податку відповідно до абзацу другого п.200 прим.1.9 ст.200 прим.1 ПКУ має право зареєструвати тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, тобто за підсумками яких було обчислено показник ∑Перевищ.

Проте, зазначена норма, яка набрала чинності з 1 січня 2017 року, буде працювати після внесення відповідних змін до програмного забезпечення ДФС.