Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Дніпропетровські митники виявили ввезення товару з тимчасово окупованої території

На митну територію України з Російської Федерації на адресу українського підприємства переміщено товар, заявлений Дніпропетровській митниці ДФС, як «риба морожена – хамса чорноморська, країна походження – Російська Федерація».

При проведенні перевірки співробітниками Дніпропетровської митниці ДФС встановлено, що заявлена Дніпропетровській митниці ДФС хамса чорноморська, виловлена (видобута) на тимчасово окупованій території (АР Крим), та не може вважатися продукцією походженням з Російської Федерації.

Таким чином, підприємством-імпортером у митній декларації було заявлено неправдиві відомості щодо походження товару з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.

За даним фактом Дніпропетровською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.

Затверджено порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС

про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 14.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 (далі – Постанова №485), якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – комісія ДФС) (п.1 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що скарги подаються платником податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п.7 Порядку).

Відповідно до п.13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

– задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

– залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п.56.23 ст.56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.16 Порядку).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п.17 Порядку).

Пунктом 18 Порядку визначено, що задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.200¹.3 ст.200¹ ПКУ.

Постанова №485 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

Деякі питання визначення бази оподаткування платою за землю

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що у зв’язку із надходженням численних запитів від платників податків щодо визначення бази оподаткування платою за землю (далі – Плата) Державною фіскальною службою України надано роз’яснення окремих питань адміністрування Плати у 2017 році, встановленої розділом XII Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), переважно для земельних ділянок у межах населених пунктів.

Базою оподаткування Платою є вартість земельної ділянки, визначена як величина рентного доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст.1 Закону України «Про оцінку земель» (далі – Закон)).

Нормативна грошова оцінка це оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

– 5 – 7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

– 7 – 10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів (ст.18 Закону).

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» (частина третя ст.18 Закону), для визначення:

– розміру земельного податку;

– орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

– показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПКУ (п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПКУ).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон про кадастр)), включаються до Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) – єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст.2 Закону про кадастр).

Кадастр, як інформаційна (автоматизована) система, передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про: цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст.21 Закону про кадастр); нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст.21 Закону про кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст.21 Закону про кадастр).

При цьому п.271.2 ст.271 ПКУ встановлено, що передбачене ст.23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст.18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок пунктом 286.2 ст.286 ПКУ передбачено, що при поданні першої податкової декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст.23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПКУ.

З урахуванням викладеного, для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік платники обчислюють її керуючись ст.21 Закону про кадастр, враховуючи:

– нормативну грошову оцінку земель;

– дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

– коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

Актуально для неприбуткових підприємств, установ та організацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації), внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Закону України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Тимчасово, до 01.01.2018, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова №440).

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Постанови №440 неприбуткові організації, які у строк, установлений п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п.133.4 ст.133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень пунктів 16 і 17 Порядку.

Таким чином, виключення зазначених вище організацій з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу у зв’язку з невідповідністю неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 ПКУ (абзац четвертий пункту 16 Порядку).

Рішення про виключення організації з Реєстру надсилається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення (абзац сьомий пункту 16 Порядку).

Під час виключення організації з Реєстру раніше присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується з 01.07.2017.

За наявності декількох підстав для виключення організації з Реєстру датою скасування ознаки неприбутковості вважається дата тієї події, що відбулася раніше з урахуванням положень п.17 Порядку.

Рішення про виключення з Реєстру приймається посадовою особою контролюючого органу за основним місцем обліку організації за формою згідно з додатком 2 до Порядку.