Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Податківці Дніпропетровщини нарахували понад 190 млн. грн.

за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів

Протягом І півріччя 2017 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 64 фактичні перевірки, щодо контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами яких порушникам законодавства донараховано 190,4 млн. грн. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Найчастіше суб’єкти господарювання торгували без наявності ліцензії: у 29 випадках – алкогольним напоями та 7 – тютюновими виробами. Крім того, виявлено по 8 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін та торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних тощо.

До того, працівниками фіскальної служби Дніпропетровщини з незаконного обігу вилучено: 230,6 дал. спирту на загальну суму 750,5 тис. грн.; 4053,7 дал. алкогольних напоїв на загальну суму понад 5,1 млн. грн.; 76730 пачок тютюнових виробів на загальну суму майже 1,9 млн. грн.

Система моніторингу оцінки ризиків:

відповіді ДФС України на актуальні питання щодо реєстрації ПН/РК

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у банері «До уваги платників ПДВ! Припинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya–reestratsii–pn/303782.html 19.07.2017 розміщено другу частину відповідей на актуальні питання платників щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у зв’язку із запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 1. Якщо платник подає карту платника, то блокування ПН не відбувається?

Відповідь: За результатами проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України).

Разом з цим, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622, затверджено відповідні критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до яких здійснюється можливе зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, відповідно до пункту 3 та 4 Критеріїв платник податків у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН має право подати в електронному вигляді засобами електронного зв’язку («Єдине вікно/Електронний кабінет платника») Таблицю даних платника податків за встановленою наказом формою.

Питання 2. Як довести реальність операції? Щоб не подавати всі можливі і неможливі документи – «докази», як правильно сформувати пакет документів, достатній для ДФС, щоб розблокувати ПН?

Відповідь: Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622. Крім того, для відповідних Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено конкретний перелік документів.

Нагадуємо, що для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній платник має право подати визначені документи до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Питання 3. У якій черговості розглядаються заяви бізнесу на розблокування? Умовно кажучи – хто перший подав, ту заявку й розглядають чи віддається перевага великим компаніям чи виробникам, чи компаніям, які мають позитивну податкову історію, чи податкове навантаження?

Відповідь: Платник має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Всі надані платником податків пакети документів (вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622) опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30622, рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Питання 4. Виробники говорять про невідповідність кодів. На вході – сировина (один код), на виході – готова продукція (інший код). Як бути?

Відповідь: Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Питання 5. Чи є систематизований перелік документів для отримання позитивного рішення комісії ДФС, яка розглядає заяви на розблокування ПДВ?

Відповідь: Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН (далі – СМКОР). Платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН подає на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622.

Питання 6. Які критерії і яким чином можуть бути змінені і коли?

Відповідь: Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Наказ).

Відповідно до пункту 4 Наказу Державна фіскальна служба України щокварталу надає пропозиції щодо удосконалення Критеріїв Міністерству фінансів України.

Питання 7. Чи блокуються ПН, виписані на залишки, невикористані минулого року? Те ж саме питання по послугам (транспортні, будівельні).

Відповідь: Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодексу).

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Терміни та порядок сплати фізичними особами податку на нерухомість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно) регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Податок на нерухоме майно фізичними особами сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

У разі, якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.57.5 ст.57 ПКУ).

Форму квитанції про прийняття податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 (зареєстровано у Міністерстві фінансів України 02.09.2015 за №1048/27493) зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (за 2016 рік – до 01.07.2017).

Чи має право фізична особа – підприємець на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Крім того п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».