вул. М. Грушевського, 70
Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС» за участі фахівця митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС Дмитра Асляєва.
Він зазначив: «В митному режимі «тимчасове ввезення» для громадян – нерезидентів передбачено ввезення транспортного засобу на територію України на строк до одного року без сплати митних платежів і письмового декларування. Положеннями Митного кодексу України дозволена експлуатація таких транспортних засобів виключно громадянами – нерезидентами, які фактично заїхали на цьому транспортному засобі на територію України. Стосовно громадян – резидентів, то право на тимчасове ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією у них є за умови сплати усіх митних платежів при імпорті такого автомобіля».
«При купівлі українцем автомобіля за кордоном і ввезенні в Україну для постійного користування діє наступна процедура. Транспортний засіб, який громадянин хоче придбати, декларується митному органу за його місцем проживання. Заздалегідь подається і оформляється попередня митна декларація. Сплачуються в повному об’ємі митні платежі. Після цього громадянин України має право ввозити цей транспортний засіб до країни для остаточного оформлення впродовж 10 днів», – пояснив Дмитро Асляєв.
Про реалізацію інших перехідних положень Податкового кодексу України
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.
Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).
Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на Території такі об’єкти:
– об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);
– земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.
Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаними нормами (далі – Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.
За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст.50 ПКУ.
Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Також повідомляємо, що позиція ДФС із зазначеного питання надана Міністерству фінансів України листом від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13, яке погодило її листом від 30.06.2017 №11230-10-10/17456, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
Затверджено новий Порядок проведення цільових аукціонів
з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518, що затверджений у Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №748/30616 (далі – Наказ №518).
Наказом №518 відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком:
– майна, яке може бути згруповане та стандартизоване;
– майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів;
– майна, щодо обігу якого встановлено обмеження законом. Продаж такого майна здійснюється на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності;
– цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації (п.2 розділу I Порядку).
Відповідно до п.3 розділу I Порядку заходи, пов’язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Якщо в переліку майна платника податків є товари, які перебувають у податковій заставі і підлягають продажу на цільовому аукціоні та щодо яких застосовується державне регулювання цін, початкова ціна реалізації таких товарів установлюється з урахуванням вимог статей 189, 191 Господарського кодексу України та статей 5, 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (п.4 розділу I Порядку).
Згідно з п.1 розділу II Порядку організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.
Організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.
Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (п.2 розділу II Порядку).
Наказом №518 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №571 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1850/24382.
Наказ №518 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.
Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання
фінансової звітності платником податку на прибуток
(неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.
Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПКУ).
Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п.46.2 ст.46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.
У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ.
Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Звертаємо увагу, що 09.08.2017 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, та квартальної фінансової звітності, складеної за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.