Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує
08 вересня 2017 року з 10-00 год. до 11-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 374-31-64 старшого оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павла Хороших на тему: «Профілактичні заходи щодо недопущення корупційних дій працівниками органів ДФС у Дніпропетровській області».
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець
на тему: «Стягнення податкового боргу»
Питання 1. Доброго дня. Який механізм стягнення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості платника податків?
Відповідь. Пункт 87.5 статті 87 та пункт 95.22 статті 95 Податкового кодексу України визначають механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
Дана норма застосовується як додаткове джерело погашення податкового боргу у разі, коли здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.
Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.
Питання 2. Підкажіть, будь ласка, За яких обставин застосовується адміністративний арешт майна платника податків ?
Відповідь. Адміністративний арешт майна платника податків згідно до вимог статті 94 Податкового кодексу України є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
– платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
– фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
– платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
– відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
– відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
– платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
– платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
– платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Питання 3. Хочу спитати. Який механізм стягнення податкового боргу фізичної особи?
Відповідь. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу у відповідності з вимогами статті 59 Податкового кодексу України.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків щодо сплати податків і зборів, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з вимогами статті 87 Податкового кодексу України органи ДФС звертаються до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу за рахунок активів фізичної особи – боржника.
Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
По рішенню суду, яке набрало законної сили, видається виконавчий лист що направляється державному виконавцю для виконання.
Особливості оскарження рішення комісії ДФС
про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених п.56.23 ст.56 ПКУ, а саме:
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПКУ);
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України), комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ).
Нагадуємо, що Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою КМ України від 04.07.2017 №485 (далі – Порядок №485);
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (п.п.56.23.3 п.56.23 ст.56 ПКУ);
► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п.56.23.4 п.56.23 ст.56 ПКУ).
Відповідно до п.6 Порядку №485 не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку у судовому порядку.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи викладено у новій редакції
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за №821/30689 (далі – Наказ №556), у новій редакції викладено: податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821).
Зміни внесені відповідно до Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Так, зокрема, внесені наступні зміни:
– у розділі II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації рядок 10.9 «інші доходи, у тому числі» доповнено рядком 10.9.1 «у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))», в якому відображається дохід, отриманий фізичною особою відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
– розділ I «Доходи від провадження господарської діяльності» додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації (далі – Додаток Ф2) доповнено графою 8 «амортизаційні відрахування», сума яких розраховується відповідно до підпунктів 177.4.6 – 177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ;
– до Додатку Ф2 додано новий розділ II «Інформація щодо нарахованої амортизації»;
– розділ III «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Додатку Ф2 доповнено рядком 1.2 «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року», що заповнюється фізичними особами – підприємцями, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали Декларацію відповідно до абзацу другого п.177.11 ст.177 ПКУ.
Наказ №556 набирає чинності з 31 грудня 2017 року (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58).
В якому розмірі включається до податкової знижки сума витрат фізособи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно із п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, ст.729 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст.720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.06.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».