Застосування РРО при продажу технічно складних

побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту

24 листопада у прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція за участі фахівця управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва на тему: «Застосування РРО при продажу технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту».

Він зазначив, що з 01.01.2017 відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває в наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

«Таким чином, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій», – повідомив Геннадій Мажаєв.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розповсюдження періодичних видань через мережу кіосків,

магазинів, відділень поштового зв’язку звільняється від ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Підпунктами «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.

Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.

Отже, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.

Власник земельної ділянки – неповнолітня дитина:

хто є платником земельного податку?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.99.2 ст.99 ПКУ).

Згідно із п.1 ст.34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей ПКУ не передбачені.

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи може повернутись у поточному році на спрощену

систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка

на початок року була платником єдиного податку

та перейшла на сплату інших податків і зборів?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Отже, фізична особа – підприємець (далі – ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. 

Разом з тим, ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст.291 ПКУ. Так, для того, щоб ФОП з 01.01.2018 застосовувала спрощену систему оподаткування, такій фізичній особі необхідно подати заяву на застосування спрощеної сиcтеми оподаткування до 15 грудня 2017 року.

Особливості оподаткування вартості святкових

подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).

Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.

Чи можуть платники податків, які подають податкові

декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку,

надіслати пояснення до них в електронному вигляді?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.

Тобто, платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.