За 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця

ДФС перерахувала до Держбюджету понад 16 млрд. грн.

Про це повідомив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, на прес-конференції, яка відбулася 28 листопада 2017 року в  інформаційному агентстві «МОСТ – Днепр».

«Впродовж 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала до бюджету понад 16 млрд. грн. податків і зборів, сплачених підприємствами при митному оформленні товарів. До бюджету додатково надійшло майже 404,2 млн. грн, частина з яких в рамках так званого митного експерименту скеровується на ремонт доріг області», – зазначив він.

«Такі досягнення пов’язані, передусім, з безумовним виконанням митницею одного з основних завдань митних органів – створенню сприятливих умов для розвитку зовнішньої торгівлі,  вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій», – підсумував Ігор Диба.

До уваги платників податку на додану вартість!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за повідомленням ДФС України, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

– у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

– у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок  коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Операції з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального  захисту на період проведення АТО звільняються від оподаткування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону);

ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п.193.1 ст.193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Для визнання господарських операцій контрольованими

використовуються норми ПКУ, які діяли до 1 січня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік платники зобов’язані були подати відповідно до діючих вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначалася у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій у 2016 році контрольованими, мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

Підстави для відмови контролюючим

органом у реєстрації платником ПДВ

     Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно із п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180, п.181.1 ст.181, п.182.1 ст.182 та п.183.7 ст.183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст.184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п.183.1, 183.3 – 183.7 ст.183 ПКУ.

Оподаткування виплаченого нерезиденту

доходу за виробництво реклами

     Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Випадки, при яких не справляється

авансовий внесок при виплаті дивідендів

    Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п.57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

    • на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

     • платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

      • фізичним особам.

     Згідно із п.п.57.1¹.4. п.57.1¹ ст.57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
     При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

     Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п.57.1¹.6 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).