Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему: «Питання супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності органів ДФС»

Питання 1. Доброго дня. Будь ласка, скажіть, хто саме (покупець чи продавець) повинен надати пояснення та/або копії документів, зазначені в п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, якщо покупцем отримано квитанцію про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг?

Відповідь. Доброго дня. У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовлених податкових накладних/розрахунках коригування за встановленою формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Питання 2. Хочу запитати, коли реєструється податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі подання платником податку скарги на рішення про відмову у її/його реєстрації?

Відповідь. Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Питання 3. Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?

Відповідь. Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Питання 4. В мене таке питання: чи обкладаються ПДВ операції ломбарду з реалізації заставного майна фізичної особи?

Відповідь. Відповідно до ст.19 Закону України від 02 жовтня 1992 року №2654-XII «Про заставу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654) за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Таке майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому Законом №2654.

Згідно з п.п.«а» п.185.1 ст.185 розд.V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.197.12 ст.197 розд. V ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

З урахуванням викладеного, операції платника ПДВ – ломбарду з постачання заставленого майна звільняються від оподаткування ПДВ, за умови, що таке майно, на яке було звернено стягнення, передане у заставу (іпотеку), особами, які не є платниками ПДВ.

Податковий календар на 15 грудня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

15 грудня, п’ятниця,

останній день подання:

– звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР-1) за листопад 2017 року;

– довідки про використані розрахункові книжки за листопад 2017 року;

– заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.

Податок на прибуток: чи враховується при коригуванні

фінансового результату до оподаткування вартість товарів,

придбаних у платників єдиного податку?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст.136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст.135 ПКУ.

Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п.135.1 ст.135 ПКУ).

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ  визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

За порушення порядку взяття на облік

платника податків у контролюючому органі

Податковим кодексом України передбачені штрафні санкції

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно із п.117.1 ст.117 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,

• тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,

– тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

Іпотечний кредит: коли виникає право на податкову знижку?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що згідно із пп.166.3.1 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.75 ПКУ.

Право на податкову знижку у платника податків виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

При цьому, відповідно до пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними розрахунковими документами зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до п.175.4 ст.175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст.175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;

• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі, якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Нагадуємо, що останній термін подання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки за 2016 рік – 31 грудня 2017 року.