Новини ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Питання 1. Доброго дня. Хочу запитати, яким чином правильно здійснити повернення готівки, яка була перерахована юридичній особі  в безготівковій формі?

Відповідь. Положеннями Закону України від 06.07.1995 №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, згідно з нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар чи послуги здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар або не надану послугу здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Питання 2. Будь ласка, скажіть, чи будуть застосовуватися до суб’єкта господарювання штрафні санкції, якщо розрахунки проводились через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків, але записи здійснювались в незареєстрованій книзі обліку розрахункових операцій?

Відповідь. Згідно з чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК.

Відповідно до норм Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, книга обліку розрахункових операцій на РРО перед її використанням повинна бути належним чином зареєстрована в контролюючому органі.

Враховуючи те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не зареєстрована належним чином КОРО є порушенням чинного законодавства та отримана виручка вважається не оприбутковуванню.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» із змінами та доповненнями, у разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Питання 3. В мене таке питання: чи всі платники єдиного податку зобов’язані застосовувати РРО при реалізації технічно складних побутових товарів?

Відповідь. 8 травня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №231. А отже, з цього часу підприємці – платники єдиного податку 1, 2 та 3 груп, які продають технічно складні побутові товари, визначені переліком, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Слід зазначити наступне, –, змінами в законодавстві (Закон №1791-VIII) передбачено, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу.

Водночас, згідно з п.6 ст.9 Закону про РРО при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, не застосовуються РРО та розрахункові книжки.

Застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме – технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

При цьому термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 “Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій”.

Тож, «єдинники» – першої, другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО в обов’язковому порядку незалежно від обсягу отриманого доходу .

Номенклатура товарів/послуг змінилася:

коригуємо податкову накладну

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування (далі – РК) до податкових накладних (далі – ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, РК до ПН, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН ПН відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у РК зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого РК в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка ПН, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у ПН, яка корегується, в РК до такої ПН зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників ПН, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у РК до ПН, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка ПН, що коригується.

При цьому якщо в результаті складання постачальником РК до ПН у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо в результаті складання постачальником РК до ПН у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.

З більш детальною інформацією з цього питання можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/nove–pro–podatki—novini-/319716.html

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями оновлено

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 06.12.2017 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів від 01.12.2017 №913 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Посанова №913), якою частково змінено абзац перший пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, а саме: встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними підприємствами Державної кримінально-виконавчої служби, які віднесені до сфери управління Міністерства юстиції, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30 відсотків за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на капітальний ремонт, модернізацію, придбання необоротних активів та розвиток виробництва. Використання 45 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає аудиту в установленому законодавством порядку.

Постанову №913 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 06.12.2017 №230. Постанова №913 діє до 31 грудня 2018 року.

Учасник бойових дій на території інших країн у період

після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно із п.п.«е» п.п.169.1.3 п.169.1ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (у 2017 році – 2240 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги (у 2017 році ця сума складає 1200 грн.), якщо він є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п.«б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ.

Відповідно до п.п.«б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ платник податку, розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2017 році – 2240 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 200 відсотків суми пільги (у 2017 році – 1600 грн.), якщо він є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Особиста присутність заявника при отриманні послуги

ЕЦП в АЦСК ІДД ДФС неможлива: як отримати ЕЦП?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що у разі неможливості особистої присутності заявника для отримання послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в АЦСК ІДД ДФС, він може бути представлений довіреною особою.

У цьому випадку, для отримання послуги ЕЦП, заявник надає оригінал та копію нотаріально посвідченої довіреності з відповідними повноваженнями (подання до ВПР АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо), а також копію паспорта повіреного (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) або копію паспорта повіреного виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьової та зворотної сторін) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчену підписом власника.

Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Під час процедури ідентифікації повірена особа повинна пред’явити оригінал паспорта громадянина України, а за його відсутності паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, посвідки на тимчасове/постійне проживання, посвідчення біженця або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі.

Окрім того, для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.

Ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні послуг ЕЦП.

Більш детальна інформація розміщена на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланнями: https://acskidd.gov.ua/ur_osoba та https://acskidd.gov.ua/fiz_osoba

Реалізація продукції власного виробництва: застосування РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 06.12.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.