Майже 13,5 млрд. гривень податкових платежів отримали

місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року

За сім місяців 2018 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 13 млрд. 462,3 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 277,3 млн. гривень, або на 20,4% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпропетровщини займає податок на доходи фізичних осіб – більше 58%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 7 млрд. 841,2 млн. гривень.

Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 1 млрд. 962,4 млн. гривень, а фізичні особи – 180,1 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 1 млрд. 255,9 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 1 млрд. 19,7 млн. гривень.

Сплата земельного податку за ділянку в гаражно-будівельному кооперативі ветераном війни

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).

Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема, для гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом.

Статтею 41 Земельного кодексу визначено, зокрема, що ГБК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень або за результатами аукціону (ст.116 Земельного кодексу).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Від сплати земельного податку з фізичних осіб звільняються, зокрема, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551 «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (пп.4 п.1 ст.281 ПКУ).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га.

Отже, якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності (державний акт на право власності), тільки в цьому випадку зазначені особи мають пільги щодо земельного податку відповідно до ст.281 ПКУ.

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове

приміщення як ФОП?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Продаєте власну сільськогосподарську продукцію –

не забудьте отримати в сільській раді довідку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, під час продажу власної сільськогосподарської продукції, треба мати довідку сільській ради. Відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Форму «Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок» та Порядок її видачі (форма №3ДФ) затверджено Наказом Міндоходів України від 17 січня 2014 року № 32.

Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує 186150 грн., фізична особа зобов’язана надати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186150 грн. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.