Олексій Любченко та експерти МВФ обговорили рекомендації щодо підтримки реформ ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455331.html повідомляє наступне.
Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко провів робочу зустріч з представниками Міжнародного валютного фонду Енріко Аавом, головним економістом Департаменту з бюджетних питань МВФ, та зовнішніми експертами МВФ Тійною Тамм та Дейвом Хартнеттом. Під час зустрічі представники МВФ презентували звіт «Підтримка реформ податкової адміністрації», підготовлений за результатами місії у грудні 2020 – лютому 2021 року.
«Ми вдячні нашим колегам з МВФ за професійні рекомендації, конкретику та системні пропозиції щодо покращення роботи податкової служби. В багатьох питаннях рекомендації відповідають нашим цілям, у деяких ми маємо різне бачення рішення однієї проблеми. Однак через реалізацію вашого потенціалу ми покращуємо наш функціонал, тому отриманий звіт є важливим для розуміння того, де ми можемо покращити нашу роботу», – наголосив Олексій Любченко.
Він, зокрема, відзначив, що ці рекомендації базуються на найкращих світових практиках і в податковій службі дуже відповідально ставляться до напрацювань іноземних колег, які дозволяють удосконалювати процеси та розробляти нові механізми.
У свою чергу, представники МВФ відзначили позитив у провадженні ДПС протягом останнього року податкового комплаєнсу та підвищення рівня довіри платників податків до податкової служби.
Одним з питань для обговорення стала реформа в обслуговуванні великого бізнесу, який зараз в залежності від галузевої компетенції закріплений в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП. За словами експертів МВФ, така система роботи з великим бізнесом є унікальною та цікавою.
«Сьогодні в ДПС єдина політика, єдині вимоги до всіх територіальних органів. Відслідковується чіткий механізм комплаєнсу від реєстрації бізнесу до системи відслідковування ризиків та кінцевого результату – сплати коштів до бюджету. При цьому вся стратегія комплаєнсу як для головних управлінь, так для міжрегіональних управлінь по роботі з ВПП визначається на центральному рівні», – підкреслив Олексій Любченко.
Він також зазначив, що цікавою є пропозиція МВФ щодо сегментації бази платників податківза їхнім типом та розміром, що дозволить ДПС відповідно розробляти послуги так, щоб максимізувати доходи та боротися проти недотримання податкового законодавства.
Серед іншого експерти МВФ, зокрема, пропонували можливість публікації Хартії аудиту, щоб представники бізнесу знали чого очікувати під час перевірки, запровадження практики щорічного проведення вибіркових аудитів до своєї програми аудитів тощо.
Усі викладені у звіті МВФ рекомендації будуть ретельно опрацьовані фахівцями податкової служби для врахування у подальшій роботі.
Євген Олейніков: У 2020 році питанням номер один став податок на додану вартість
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455410.html повідомляє наступне.
У минулому році податок на додану вартість було визначено як першочергову точку докладання зусиль. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час презентації Публічного звіту ДПС за 2020 рік.
За його словами, ПДВ, за оцінками податківців, найбільше впливає саме на тіньову економіку. Його ефективне адміністрування дозволяє хоча б опосередковано залучити до оподаткування частину тих доходів, які не охоплюються іншими, в першу чергу – прямими, податками, зокрема, податком з доходів фізичних осіб.
«Маніпуляції з податковим кредитом дуже широко використовуються не тільки для зменшення податкових зобов’язань, але й є складовою частиною створення можливостей для переведення безготівкових коштів у готівкові для подальшої виплати необлікованих неофіційних заробітних плат», – зазначив Євген Олейніков.
Євген Олейніков також підкреслив, що протягом року вдалося врегулювати питання з відшкодування ПДВ платникам. Так, станом на 1 січня 2021 року було забезпечено не тільки повне задоволення заявки, але й фактично 2,5 млрд грн повернуто наперед, тобто одразу після надходження декларацій.
Для порівняння, станом на 1 січня 2020 року податкова служба повернула платникам на 4,3 млрд грн менше від заявленого бізнесом до відшкодування.
«Комплексний аналіз ризиків, який ми здійснювали, дозволяв нам робити відповідні висновки і своєчасно вживати заходів для того, щоб забезпечити бізнесу повернення його законного відшкодування. Була організована достатньо ефективна робота і перші інформаційні атаки ми почали відчувати саме тоді, коли приділили дуже ретельну увагу обґрунтованості відшкодування ПДВ», – підкреслив заступник Голови.
Євген Олейніков також поінформував про роботу системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних, яка запобігає ризикам у фінансовій сфері.
«За минулий рік у системі було зареєстровано 289 млн документів на загальну суму ПДВ 1 трлн 755 млрд грн. При цьому зупинені з них тільки 0,42 % за кількістю, тобто менше одного відсотка, і 0,96 % за сумою – це приблизно 16 млрд грн. З них по 5 млрд грн зупинка ніколи не оскаржувалася ні до суду, ні до податкового органу. Ще по 11 млрд грн були подані скарги і з яких було задоволено скарг на 8 млрд грн», – розповів заступник Голови ДПС.
Належне застосування системи, на думку Євгена Олейнікова, розширило поле для діяльності сумлінних легальних платників податків, які і забезпечили відповідні надходження до державного бюджету.
Увага! Внесені зміни до форм податкової декларації з ПДВ та податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 01 березня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким вносяться зміни до: форми податкової накладної і Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763) (далі – Наказ № 1307), форм податкової декларації з ПДВ (далі – декларація); уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок); розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).
Так, зокрема: форму податкової накладної та додатки до неї доповнено реквізитом «код», де зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи та який заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»; збільшено до 99999 позицій кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній, форму декларації та уточнюючого розрахунка до неї доповнено новими рядками: ● 4.1.1 та 4.2.1 – для відображення коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у разі проведення річного перерахунку відповідно до ст. 199 ПКУзаповнюється рядок 4.1.2; ● 5.1.1 – для відображення коригування обсягів постачань, по операціям звільненим від оподаткування ПДВ відповідно до ст. 197 та підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод). Даний рядок є довідковим оскільки у ньому розшифровуються суми коригувань, які вже враховані у показниках рядків 5 та 5.1 декларації; об’єднано у один додаток додатки 1 та 5 до декларації, у якому відображається інформація щодо сум ПДВ, нарахованих платником за звітний період, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні та відомості про коригування податкових 2 зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному періоді та не зареєстрованих в ЄРПН, а також інформація щодо розшифровки податкового кредиту платника в розрізі контрагентів за звітний період.
З оновленими редакціями Наказу № 1307 та Наказу № 21 Ви можете ознайомитися скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua).
Довідково: Наказ № 734 опубліковано 02.02.2021 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 8.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посилвнням: http://zir.tax.gov.ua/main/lastupdate/

Застосування ФОП – платниками єдиного податка РРО та/або ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не допускається.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017-ІХ) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи зупиняється на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ, щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, доповнено п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до вимог п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податкова декларація з ПДВ за новою формою вперше подається за звітний період березень 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок набрав чинності 01.03.2021.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені наказом Наказом № 734, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 734, подається починаючи з 01.04.2021.

Взяття на облік в контролюючому органі іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій, які отримують майнові права на нерухомість або землю в різних адміністративно-територіальних одиницях України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням нерухомого майна.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.
Процедури взяття на облік платників податків в контролюючих органах встановлені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, для взяття на облік іноземної компанії, організації, дипломатичної місії подаються до контролюючого органу такі документи:
заява за формою № 1-ОПП (у розділі 9 «Керівник» заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника, а у розділі «Інформація про засновників (для юридичних осіб)» – дані про іноземну компанію, організацію у країні її реєстрації);
копія витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій). Якщо у витягу не зазначені відомості про ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його реєстрації, який однозначно ідентифікує компанію, організацію в країні її походження, додатково подається копія документа, що підтверджує присвоєння такого номера (коду);
нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;
копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.
При цьому, якщо у такого нерезидента є декілька об’єктів нерухомості в різних адміністративно-територіальних одиницях, то взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку здійснюється при настанні першої події, а взяття на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням інших об’єктів нерухомості здійснюється у порядку встановленому розділами VII та VIII Порядку № 1588, якими регулюється порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку та повідомлення про об’єкти оподаткування.
Взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах за основним місцем обліку іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій, підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП.
👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Включення до витрат при отримані податкової знижки суми коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни , зокрема, до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного
благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Звертаємо увагу, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, можуть подати декларацію по 31 грудня (включно) 2021 року.
👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»