вул. М. Грушевського, 70
Олексій Любченко: З 1 серпня запроваджуються програмні РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428333.html повідомила, що 01 серпня 2020 року бізнес матиме можливість використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій для проведення розрахункових операцій під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, приймання готівки для подальшого її переказу.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, на сьогодні в ДПС проводяться фінальні роботи для повноцінного запуску програмного рішення.
«Запровадження програмних РРО є альтернативою традиційним РРО (касовим апаратам). Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб вже з 1 серпня бізнес мав змогу скористуватися новими можливостями проведення розрахункових операцій. Безкоштовне програмне рішення ДПС може бути застосоване для будь-якого пристрою, що підтримує операційні системи Android і Windows та має підключення до мережі Internet. Вже незабаром наші платники матимуть змогу оцінити переваги програмних РРО», – зазначив Олексій Любченко.
Безкоштовне програмне рішення ДПС, яке наразі тестується, з 1 серпня стане доступним для широкого застосування, а два розроблені АРІ дозволять інтегрувати програмне забезпечення будь-якого ПРРО з фіскальним сервером ДПС.
Реєстрація ПРРО в ДПС здійснюється на підставі електронної заяви, яку можна сформувати та подати засобами Електронного кабінету, або сформувати засобами будь-якого іншого програмного забезпечення, наявного у суб’єкта господарювання, і подати через Єдине вікно подання електронної звітності.
Всі сформовані ПРРО документи передаються до фіскального сервера ДПС у вигляді електронних документів, засвідчених електронними підписами або печатками.
На тепер функціонал безкоштовного програмного рішення вдосконалюється, зокрема, здійснюється його інтеграція з банківськими сервісами, які дозволять здійснити розрахунки за отримані товари і послуги без додаткових платіжних пристроїв (застосунків).
Так, наприклад мобільний додаток «ощадPAY», розроблений АТ «Ощадбанк» у партнерстві з компанією VISA, встановлений на ПРРО, дозволить здійснити платіж за отримані товари (послуги) засобами безконтактних платежів (VISA, Mastеrcard, ПРОСТІР).
На сьогодні АРІ фіскального сервера та безкоштовним програмним рішенням реалізовані вимоги законодавства до ПРРО і можуть застосовуватись суб’єктами господарювання.
Поряд з цим в нас є плани щодо впровадження програмних РРО, основні з яких:
розширення сервісу пошуку і перевірки чеків, який на тепер функціонує в Електронному кабінеті, а в подальшому шляхом інтеграції (через АРІ) буде реалізований на Єдиному порталі державних послуг «ДІЯ», засобами якого також здійснюватиметься пошук, перевірка та, за необхідності, вивантаження чеків;
вирішення питань щодо безкоштовного рішення в частині його адаптації для пристроїв з операційною системою iOS;
побудова ефективної аналітичної системи на базі отриманих від програмних РРО даних про проведені розрахункові операції.
Запровадження програмних РРО з 01 серпня 2020 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Державна податкова служба України проінформувала, що правові підстави для реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» набирають чинності з 01.08.2020.
Нагадуємо, що реєстрація програмних РРО здійснюється на підставі реєстраційної заяви, форма та інструкція щодо заповнення якої розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/.
Тестування безкоштовних програмних рішень ДПС та АРІ фіскального сервера ДПС буде завершене 31.07.2020 о 23 год. 59 хв.
01.08.2020 з 0 год. 00 хв. до 8 год. 00 хв. будуть проведені регламентні (технічні) роботи.
01.08.2020 з 9 год. 00 хв. здійснюватиметься фактична реєстрація ПРРО та фіскалізація розрахункових операцій.
З цього часу дані про зареєстровані ПРРО, зареєстровані (фіскалізовані) розрахункові операції, будуть збережені в ІТС ДПС та вважатимуться даними, наданими суб’єктом господарювання про ПРРО та фактично проведені розрахункові операції.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428337.html
Програмні РРО працюють
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428338.html повідомила, що 01.08.2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій.
У реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій станом на 10 годину зареєстровано 6,5 тис. ПРРО.
Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО.
Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети.
ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:
Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.
Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС подовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua. Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в центрах обслуговування платників.
Інформуємо також, що незважаючи на те, що тестовий період завершився, розробники програмних РРО та суб’єкти господарювання, можуть здійснювати тестування ПРРО та/або АРІ фіскального сервера, використовуючи тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.
Єдине вікно подання електронної звітності оновлено
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.15.0 станом на 30.07.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 30.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.15.0) (станом на 30.07.2020):
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
З метою забезпечення вимог пункту 7 розділу ІІ порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій в частині виконання процедури внесення даних сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО внесено зміни до форм:
J1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Закон України № 466: оприлюднення річної фінансової звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Внесеними Законом № 466 змінами до п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи те, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Паперова та електронна митні декларації
є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Норми встановлені п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст.198 ПКУ).
В свою чергу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Частиною 3 ст. 257 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Отже, документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.
Проведення рекламної акції із роздачею подарунків:
чи є об’єкт оподаткування ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.
Товар – це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників ПДФО, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб – споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДФО.
Водночас, якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Відокремлені підрозділи (філії) юрособи не мають права
подавати податкові декларації з плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно із ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права власності на землю та/або землекористування.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 ЦКУ).
Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
З урахуванням вищевикладеного, податкові декларації з плати за землю до контролюючих органів за місцем знаходження земельних ділянок зобов’язані подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі таких земельних ділянок.
Закон України № 466: ставки рентної плати
за користування радіочастотним ресурсом України змінено
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата).
Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466 щодо збільшення ставки Рентної плати в діапазонах 2300-2400 МГц, 2575-2610 МГц, 3400-3800 МГц для всіх видів радіозв’язку з 45,83 грн до 3 000 грн за 1 МГц смуги радіочастот, визначених п. 254.4 ст.254 ПКУ.
При цьому тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв’язку, передбачені п.п. 161 п. 254.4 ПКУ, установлюється у розмірі 458,30 грн на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот (підрозділ 93 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до норм п. 254.4 ст. 254 ПКУ оновлено розміри таких ставок
| Вид радіозв’язку | Діапазон радіочастот | Ставка рентної плати за
1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень |
| Стільниковий радіозв’язок | 2510 – 2545 МГц
2565 – 2570 МГц 2630 – 2665 МГц 2685 – 2690 МГц |
3000,00 |
| Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання й ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації (п.п. 161 п. 254.4 ст. 254 ПКУ) | 2000 – 2300 МГц
2400 – 2510 МГц 2545 – 2565 МГц 2570 – 2575 МГц 2610 – 2630 МГц 2665 – 2685 МГц 2690 – 3400 МГц 3800 – 7000 МГц |
45,83 |
| Види радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) | 2300 – 2400 МГц
2575 – 2610 МГц 3400 – 3800 МГц |
3000,00 |
Крім того, примітку до п. 254.4 ст. 254 ПКУ доповнено абзацом десятим, відповідно до якого щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 цієї статті, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Закон України № 466: зміни у частині справляння рентної плати
за користування надрами для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: у справлянні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466, зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок Рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).
Зважаючи на те, що базовим звітним періодом для Рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з Рентної плати за II квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з Рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:
► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;
► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.
Звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником Рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.