вул. М. Грушевського, 70
Оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у межах договорів комісії
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера.
Норми визначені п. 187.11 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації контролюючим органом.
Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
У разі якщо платник ПДВ експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника ПДВ на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).
При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.
Строк сплати для фізичних осіб земельного податку
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 286.5 ст. 286).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Внесено зміни до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 27.04.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 363).
Для забезпечення надходжень до державного бюджету у 2019 році частини чистого прибутку (доходу) Постановою № 363 змінено норматив відрахування державними підприємствами частини чистого прибутку до державного бюджету.
Так, державні підприємства, обсяг чистого прибутку яких менше 50 млн грн, сплачуватимуть до державного бюджету відрахування у розмірі 50 відсотків, інші підприємства – 90 відсотків.
При цьому для державних підприємств, які задіяні в реалізації важливих, суспільно значущих проектів, зокрема, в оборонній галузі, збережено мінімальний законодавчо встановлений рівень – 30 відсотків.
Крім того, Постановою № 363 встановлено, що втратили чинність, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України:
● від 13 грудня 2017 року № 959 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 14 березня 2018 року № 173 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 11 квітня 2018 року № 259 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 07 листопада 2018 року № 928 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»;
● від 27 грудня 2018 року № 1148 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями».
Постанову № 363 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 27.04.2019 № 82.
Міністерством фінансів України затверджено
нові Узагальнюючі податкові консультації
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 26.04.2019 № 181 (далі – Наказ № 181) затвердило нові Узагальнюючі податкові консультації, а саме:
► щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суми доходу, виплаченого роботодавцем працівнику за товари (роботи, послуги), що були придбані таким працівником за рахунок власних готівкових коштів;
► щодо оподаткування операцій обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета.
Податкові консультації необхідно застосовувати у частині, що не суперечать Узагальнюючим податковим консультаціям, затверджених Наказом № 181.
Наказ № 181 і вищезазначені Узагальнюючі податкові консультації розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням
Класифікацію доходів бюджету доповнено новими позиціями
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Міністерством фінансів України наказом від 26.04.2019 № 182 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11» (далі – Наказ № 182) внесено зміни до наказу від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».
Так, Класифікацію доходів бюджету доповнено новими позиціями:
22013100 – Плата за ліцензії на виробництво пального;
22013200 – Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
22013300 – Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
22013400 – Плата за ліцензії на право зберігання пального.
Наказ № 182 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням
Задекларували доходи – сплатіть зобов’язання
з ПДФО та військового збору не пізніше 30 липня!
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа, яка задекларувала доходи, отримані у минулому році, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Таким чином, самостійно нараховані фізичною особою у Декларації за 2018 рік зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору необхідно сплатити не пізніше 30 липня поточного року.
Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 179.7 ст. 179 ПКУ.
Водночас, сума, що має бути повернена платнику ПДФО, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60-ти календарних днів після надходження такої податкової Декларації (п. 179.8 ст. 179 ПКУ).
Слідчі підрозділи фінансових розслідувань
органів ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування
понад 40 млн грн збитків, завданих державі
Протягом січня – квітня 2019 року в провадженні слідчих підрозділів фінансових розслідувань органів ДФС у Дніпропетровській області перебувало 289 кримінальних проваджень, з яких 136 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань, закінчено 64 кримінальні провадження, з яких: направлено до суду з обвинувальним актом – 35; направлено до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності – 6; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення – 23.
Крім того, за 4 місяці 2019 року за підслідністю направлено 24 кримінальні провадження, приєднано до інших проваджень – 39.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 40 млн 634 тис. гривень.
Особливості заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 02.05.2019 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та фінансових санкцій.
Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, із змінами і доповненнями.
Згідно з п. 5 Порядку при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
● у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
● у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми ЄСВ);
● у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
● у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
● у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
● у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
● у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Пунктом 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами визначено, що при заповненні реквізита «Отримувач»:
► зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;
► зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів;
► під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.
Відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Отже, оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.
До уваги платників акцизного податку –
реалізаторів пального та спирту етилового!
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесенно зміни, зокрема до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п.п. 14.1.6¹, що визначає поняття «акцизний склад пересувний».
Так, акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Норми п.п. 14.1.6¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ набирають чинності з 01.07.2019.
Відповідальність за несплату ЄСВ
для «незалежників» та членів фермерських господарств
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.
Норми визначені п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств несуть фінансову відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464, а особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також несуть адміністративну відповідальність відповідно до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).
Водночас слід зазначити, що для членів фермерських господарств адміністративна відповідальність відповідно до ст. 165¹ КУпАП не передбачена.
Нерухомість сільськогосптоваровиробника, частка якої здається її
власником в оренду, оподатковується податком на нерухоме майно
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Якщо частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника (юридичної особи або фізичної особи), віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271) Класифікатора, здається їх власником в оренду, лізинг, позичку, то така будівля (споруда) оподатковується податком на нерухомість на загальних підставах.
Нелегальна праця має негативні наслідки для найманих працівників
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування – один з пріоритетних напрямів роботи органів ДФС.
Адже від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального напряму. Нелегальна праця знижує доходи, зокрема до місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Також громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до такого працівника.
Отже, виявлення порушників податкового законодавства у частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС бере участь у діяльності робочих груп, створених при обласних державних адміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.
Зауважуємо, що офіційне працевлаштування – це обов’язок роботодавця, адже тільки офіційне працевлаштування надає гарантію соціальних, економічних та трудових прав для працівників і є запорукою підвищення надходжень до бюджетів України.
Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили
надходження до бюджету 106,1 млн гривень
З початку 2019 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 586 документальних перевірок, за результатами яких надійшло до бюджету 105,8 млн грн грошових зобов’язань, що в 6 разів більше, ніж за січень – квітень минулого року.
Також проведено 272 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують РРО, за результатами яких до бюджету надійшло фінансових санкцій більше в 1,4 рази, ніж за аналогічний період минулого року, а саме: 272,0 тис. грн проти 192,0 тис. гривень.
На сьогодні головним принципом контрольно–перевірочної роботи є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках.
Про податкову знижку
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove–pro–podatki—novini-/377595.html надала відповіді на наступні питання щодо податкової знижки.
Питання: «У 2018 році мати сплачувала за навчання дочки (сина) в університеті. Який термін подання документів для застосування права на податкову знижку? Чи можна подати документи онлайн?»
Відповідь: Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Податкова декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
При цьому, за вибором платника податкова декларація може бути подана в один із таких способів:
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування, ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті», у тому числі заповнення та подання податкової декларації платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді.
Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у банері «Деклараційна кампанія 2019» розміщено електронні форми податкової декларації та приклади її заповнення.
Слід зазначити, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Про витрати, які мають право враховувати приватні
виконавці при визначенні сукупного доходу
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» із змінами (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 1404 та Наказу № 2830/5.
ПТКС, призначений для переказу готівки до установи банку,
має бути включений до Державного реєстру РРО
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Норми визначені ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 до РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, зокрема, програмно технічний комплекс самообслуговування (далі – ПТКС), в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Якщо ПТКС призначається для переказу готівки до установи банку, то такий ПТКС є РРО і має бути включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Зміни для постачальників електричної енергії,
які застосовуються з 01.07.2019
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Нормами ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:
◄ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
◄ особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
◄ оптовий постачальник електричної енергії;
◄ виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Відповідно до ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з:
► реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
► оптового постачання електричної енергії.
Базою оподаткування акцизним податком згідно з нормами п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).
Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).
Зауважуємо, що платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації з акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області