Особливості оподаткування пасивних доходів у 2016 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», пасивні доходи отримані з 01.01.2016, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставками у таких розмірах:
– 18% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Кодексу);
– 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (підпункт 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).
Для цілей оподаткування ПДФО пасивні доходи визначені підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167. До них належать:
– проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
– проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
– інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
– процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
– плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
– дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
– дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
– відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
– дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
– інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
– роялті;
– дивіденди.

У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 179.4 статті 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу.
Відповідно до пункту 179.2 статті 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу;
– зазначені у пункті 167.2 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами розділу IV Кодексу.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

З 2016 року скасовано норму про анулювання реєстрації платників ПДВ через відсутність за місцезнаходженням

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» виключено норму, за якою підставою для анулювання реєстрації платників податку на додану вартість був наявний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Таким чином, починаючи із 1 січня 2016 року зазначені причини анулювання реєстрації платника ПДВ не застосовуються, що сприяє зниженню податкового тиску на платників податку на додану вартість.