вул. М. Грушевського, 70
Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).
Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).
Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.
Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:
– не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;
– не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.
До уваги платників податку на додану вартість!
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звертає увагу, що 11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова №788).
Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.
Прийняте рішення забезпечить можливість зазначеним підприємствам виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка у такій системі для можливості провадження господарської діяльності
Постанова №788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 №212.
Про заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 15.11.2016 №36604/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №36604) надані роз’яснення щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, на доповнення до листа ДФС від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17.
Нагадуємо, що 29.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №923/29053.
З метою дотримання вимог Податкового кодексу України у рядку 16 Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі – Розрахунок 2), обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку 2, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).
У рядку 16 таблиці 1 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).
У рядку 05 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.
У рядку 08 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.
У рядку 05 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово – господарської діяльності (далі – Розрахунок 1) сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.
У рядку 06 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 обчислюється пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України, яка переноситься до рядка 24 Розрахунку 1.
У рядку 08 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.
Протягом якого строку платник податків може виправити помилки, допущені у раніше поданій ним податковій декларації?
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.
Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ – 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Визначені переможці щорічного конкурсу «Студент року – 2016»
серед студентів Університету митної справи та фінансів
Представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області 17 листопада поточного року прийняли участь у заходах з нагоди Міжнародного дня студента в Університеті митної справи та фінансів.
У цей день в Університеті панувала святкова атмосфера, лунали привітання, як від викладачів, так і гостей заходу.
Вже стало доброю традицією, крім інших святкових заходів, відзначати у цей день переможців щорічного конкурсу «Студент року». Тож, і цьогоріч, були свої переможці у різних номінаціях.
Так, у номінації «Студентський засіб масової інформації» переможцем визначена студентська студія телебачення «Сustoms.tv». Начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова привітала та нагородила цьогорічного переможця за досягнуті успіхи у творчості.
«Телебачення – це важлива складова повсякденного життя, яке інформує, навчає та розважає. Мені б хотілося сьогодні побажати студентській студії телебачення «Сustoms.tv» інформативності, видовищності, переконливості при підготовці репортажів», – зазначила Манушак Осипова під час нагородження переможця – номінанта.
Нові можливості оновленого сервісу ДФС
«Електронний кабінет платника»
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що оновлена версія електронного сервісу Державної фіскальної служби України «Електронний кабінет платника» впроваджена з лютого 2016 року.
Модернізований сервіс включає дві функціональні частини:
– відкрита (загальнодоступна);
– приватна (особистий кабінет).
Користуватися функціоналом відкритої частини можна без ідентифікації особи, тобто без використання електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).
Через відкриту частину платник має можливість:
– ознайомитися з останніми актуальними новинами ДФС, а також дізнатися про нововведення та доопрацювання сервісу (сервіс «Новини»);
– отримати інформацію про граничні терміни сплати та подання податкової звітності (сервіс «Податковий календар»);
– дізнатися контакти та адреси центрів обслуговування платників (сервіс «Контакти та адреси ЦОП»);
– переглянути та роздрукувати бланки податкової звітності (сервіс «Бланки податкової звітності»)
– заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи (сервіс «Декларація про майновий стан»);
– у режимі реального часу отримати інформацію з реєстрів ДФС, що є загальнодоступними (сервіс «Інформація з реєстрів»): дані про взяття на облік платників податків; дані реєстру платників єдиного податку; дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального; дані реєстру страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; дані реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами; дані реєстру неприбуткових установ та організацій; інформацію про РРО; інформацію про книги РРО; інформацію про публічну інформацію, а також отримати довідку про відсутність заборгованості.
Сервіс «Довідка про відсутність заборгованості» в «Електронному кабінеті платника» надає можливість: платникам – подавати заяви та отримувати довідки; органам ДФС – підтверджувати відсутність заборгованості довідкою, а третім особам – переглядати видані платникам довідки.
Щоб скористатися приватною частиною платнику необхідно мати електронний цифровий підпис, який можна отримати у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. У приватній частині сервісу («Вхід до особистого кабінету») після ідентифікації платнику надається можливість переглянути особисту інформацію:
– скористатися індивідуальним податковим календарем;
– переглянути та перевірити свої облікові дані;
– створити запит для отримання інформації;
– подати реєстраційну заяву платника ПДВ, заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ, заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;
– направити листа до органу ДФС;
– переглянути стан розрахунків з бюджетом за останні два роки;
– зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних;
– скористатися сервісами системи «Електронного адміністрування ПДВ» (для платників ПДВ).
Фізичні особи (громадяни), суб’єкти спрощеної системи оподаткування, платники ПДВ та інші платники в «Електронному кабінеті» також мають можливість створити та надіслати звітність в електронному вигляді.
Для фізичних осіб (громадян) сервіс «Електронний кабінет платника» надає можливість створити запит щодо отримання відомостей про суми отриманих доходів та утриманих податків, що важливо у період призначення житлових субсидій та подання електронних декларацій.
На головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС повідомлено, що для покращення сервісного обслуговування платників, фахівцями ДФС було спрощено роботу «Електронного кабінету платника» (оновлена версія). Відтепер для роботи з сервісом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення. Він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Критерії віднесення платників податків до різних категорій
для цілей встановлення тривалості документальних перевірок
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України у листі від 08.11.2016 №24039/6/99-99-14-03-03-15 (далі – лист ДФС №24039) надана податкова консультація стосовно критеріїв визначення юридичної особи великим платником податків, суб’єктом малого підприємництва або іншим платником податків для цілей встановлення тривалості документальних перевірок.
Відповідно до пункту 3 статті 55 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Суб’єктами мікропідприємництва є:
– фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
– юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб’єктами малого підприємництва є:
– фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
– юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.
Отже, при визначенні термінів перевірок враховуються наведені вище критерії.
Крім того, слід врахувати, що згідно з підпунктом 14.1.24. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) великий платник податків – юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п’ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень.
Відповідно до пункту 64.7 статті 64 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків. У разі включення платника податків до Реєстру на нього поширюються особливості, визначені ПКУ для великих платників податків, у тому числі щодо визначення термінів перевірок.
Громадяни можуть використати своє право на податкову знижку
за наслідками 2015 року лише до кінця поточного року
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що для реалізації права на податкову знижку за 2015 рік платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи у термін по 31 грудня включно поточного року, тобто до кінця 2016 року.
Звертаємо увагу, що підпунктом 166.4.3 пункту 166.4 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Столові вина можна реалізовувати без ліцензії
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звертає увагу, що Державна фіскальна служба України у листі від 15.11.2016 №24600/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №24600) щодо реалізації столових вин без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями повідомила наступне.
Відповідно до преамбули Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з частиною тринадцятою ст.15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15–2 та 15–3 Закону, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.
Чи має право суб’єкт господарювання у заяві на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків та зборів зазначити напрямок: погашення заборгованості з єдиного внеску?
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, а платник, який не має банківського рахунку, сплачує єдиний внесок шляхом внесення готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.
Згідно з частинами 2 та 3 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до Закону №2464, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовувати на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків і зборів у рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску відсутні.
Застосування права податкової застави на майно боржника
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.
Державна фіскальна служба України у листі від 11.11.2016 №11967/К/99-99-17-01-14 (далі – лист ДФС №11967) щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства у процедурі застосування права податкової застави на майно боржника та відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) повідомляє таке.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, майно такого платника податків передається у податкову заставу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 ст.89 ПКУ).
Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, боржник може тільки за згодою контролюючого органу (п.92.1 ст.92 ПКУ).
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п.92.3 ст.92 ПКУ).
Відповідно до вимог ст.124 ПКУ за відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі вартості відчуженого майна.
Крім того, у разі коли платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган може застосувати до такого платника податків адміністративний арешт майна відповідно до статті 94 ПКУ.
Кримінальна відповідальність за незаконні дії із заставним майном або майном, яке описано, встановлена статтею 388 Кримінального кодексу України.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області