Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (далі – Порядок № 763), яким внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення, у листі від 27 листопада 2018 року № 36942/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист № 36942) проінформувала про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до податкових накладних (далі – РК).

Так, зокрема, у листі № 36942 розглянуто деякі особливості складання РК до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) «зайво складених» ПН.

Особливості складання РК до зареєстрованих в ЄРПН «зайво складених» ПН визначено пунктом 24 Порядку № 763, згідно з яким у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше ПН, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає РК до «зайво складених» ПН.

З метою такого коригування продавець (постачальник) повинен самостійно визначити, яка з кількох складених ним на одну і ту ж ПН є правильною, а яка (які) «зайво складеною(ними)».

При цьому один РК можна скласти лише до однієї «зайво складеної» ПН. Якщо на одну і ту ж операцію з постачання товарів/послуг складено кілька ПН, РК, особливості складання яких визначені у пункті 24 Порядку № 763, складаються окремо до кожної ПН, яка визначена платником як «зайво складена», у тому числі і до ПН, що не надаються отримувачу (покупцю).

У результаті такого коригування на одну операцію з постачання товарів/послуг в ЄРПН має залишитися одна ПН (далі – «правильна» податкова накладна). Таке коригування не може бути проведене, якщо в ЄРПН за результатами операції з постачання товарів/послуг не залишиться жодної ПН.

Складання РК до «зайво складених» ПН передбачено окремо для випадків, коли РК до таких ПН не було складено та зареєстровано в ЄРПН, та окремо для випадків, коли до «зайво складених» ПН РК вже були складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.12.2018.

Також у листі № 36942 розглянуто ситуацію щодо складання РК до «зайво складеної» ПН, до якої не було складено та зареєстровано в ЄРПН РК.

Так, РК до «зайво складеної» ПН, до якої ще не складався та не реєструвався в ЄРПН РК, складається у такому порядку:

а) у верхній лівій частині РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

б) у заголовній частині РК у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена» ПН;

в) в розділі Б РК підлягають заповненню графи з 1 по 15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком № 763); графи 9 та 10 розділу Б РК не заповнюються;

г) відповідні показники кожного рядка «зайво складеної» ПН (кількість (графа 7 РК), обсяг постачання (графа 13 РК) та сума ПДВ (графа 14 РК) зазначаються зі знаком «–» (показники ПН виводяться в «0»);

д) якщо «зайво складена» ПН зареєстрована в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б РК до такої ПН не заповнюється;

е) у графі 2.1 розділу Б РК зазначається код причини 301;

є) у першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною РК, зазначаються дані щодо ПН, яка визначена платником як «правильна» ПН;

ж) якщо на одну операцію з постачання товарів/послуг складено більше ніж дві ПН, тобто «зайво складених» ПН дві і більше, то в кожному із РК, що складаються до кожної із «зайво складених» ПН, в першому інформаційному полі зазначаються дані щодо однієї і тієї ж ПН, яка визначена платником як «правильна» ПН;

з) РК з кодом причини 301 не може бути складено до ПН, яка визначена платником як «правильна» ПН. Інформація про таку «правильну» ПН має бути вказана в першому інформаційному полі кожного з РК, що складаються до кожної з ПН, визначених платником як «зайво складені». Будь-які коригування показників «правильної» ПН (повернення товару, зміна ціни чи кількості) надалі здійснюються у загальному порядку;

и) друге інформаційне поле «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» одночасно з першим інформаційним полем не заповнюється.

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), який був зазначений у ПН, що коригується, крім випадків, передбачених Порядком № 763.

Крім того, у листі № 36942 розглянуто ситуацію стосовно складання РК за умови, що до 01.12.2018 до «зайво складеної» ПН вже був складений та зареєстрований в ЄРПН РК.

У разі якщо до набрання чинності Порядком № 763 (тобто до 01.12.2018) до «зайво складеної» ПН вже був складений та зареєстрований в ЄРПН РК, в результаті реєстрації якого показники такої ПН виведено в «0», платник ПДВ може скласти ще один «інформаційний» РК до такої «зайво складеної» ПН.

У такому «інформаційному» РК:

а) у верхній лівій частині РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

б) у заголовній частині РК у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер ПН, яка визначена платником як «зайво складена» ПН;

в) розділи А і Б РК не заповнюються;

г) в першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною РК, зазначаються дані щодо ПН, яка визначена платником як «правильна» ПН;

д) у другому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, «зайво складеної» на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна», зазначаються дані щодо РК до ПН, що був складений та зареєстрований в ЄРПН і яким показники такої ПН виведено в «0».

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН виключно постачальником (продавцем). 

Звертаємо увагу, що встановлений пунктом 24 Порядку № 763 порядок складання РК до ПН, які визначені платником ПДВ як «зайво складені» ПН, не застосовується у таких випадках:

1) за операцією з постачання товарів/послуг в ЄРПН зареєстрована одна ПН;

2) зареєстрована в ЄРПН ПН складена без факту здійснення господарських операцій;

3) у зареєстрованій в ЄРПН ПН, яка визначена платником ПДВ як «зайво складена», показники розділу Б не відповідають показникам ПН, яка визначена платником як «правильна» ПН;

4) до «зайво складеної» ПН зареєстровано РК, яким показники такої ПН не виводились в «0», а здійснювалося коригування кількісних або вартісних показників та/або зміни номенклатури, в результаті чого такі показники відкоригованої ПН не дорівнюють нулю.

РК до таких ПН складаються (в разі виникнення підстав) у звичайному порядку, тип причини 20 у них не зазначається, інформаційні поля «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної» та «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, «зайво складеної» на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна», не заповнюються.

Лист № 36942 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/73086.html

Оприлюднено інформацію про нормативну

грошову оцінку земель населених пунктів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить, що на офіційному веб-порталі ДФС України оприлюднено інформацію про нормативну грошову оцінку земель станом на 01.10.2018.

Інформація зокрема, містить дату та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, а також відомості про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту. Вищезазначена інформація наведена у розрізі областей.

З інформацією про нормативну грошову оцінку земель станом на 01.10.2018. можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/325490.html

Затверджено регламент подання інформації,

необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 21.11.2018 набрав чинності Наказ Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України від 02.11.2018 № 3424/5/874 «Щодо деяких питань подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2018 року за № 1265/32717) (далі – Наказ № 3424/5/874).

Наказом № 3424/5/874 затверджено Регламент подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів, який визначає порядок та процедуру подання Міністерством юстиції України Державній фіскальній службі України інформації про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, про землевласників або землекористувачів, а також про об’єкти незавершеного будівництва та зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи – платника податків.

Зокрема, відповідно до Регламенту, державна фіскальна служба України не пізніше трьох робочих днів з дня отримання інформаційного файлу про об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів формує файл-повідомлення про результат його обробки.

Наказ № 3424/5/874 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.11.2018 № 89.

Для застосування пільги із сплати земельного податку

заява фізичною особою подається до 01 травня

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників земельного податку (далі – податок) і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ).

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Крім того, п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

► розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

► права на користування пільгою із сплати податку;

► розміру ставки податку;

►нарахованої суми податку.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки (у разі наявності декількох ділянок – про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги) про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.