Особливості застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, основною метою якої є забезпечення вибірковості митного контролю
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ–Днепр» відбулася прес–конференція начальника відділу з управління ризиками Дніпропетровської митниці ДФС Максима Разумея на тему: «Особливості застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, основною метою якої є забезпечення вибірковості митного контролю».
«Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) – це сукупність програмно-інформаційних комплексів, які використовуються митниками під час митного контролю та оформлення товарів, в тому числі – для виявлення ризикових зовнішньоекономічних операцій», – зазначив Максим Разумей.
Взагалі принцип управління ризиками – це міжнародна практика здійснення митної справи. Її впроваджують практично всі митні адміністрації країн світу. Україна як член Всесвітньої митної організації приєдналась до низки міжнародних митних документів, які передбачають застосування методу управління ризиками. Угода про асоціацію між Україною та ЄС також містить прямі посилання на ці міжнародні документи.
Чому управління ризиками є настільки важливим сьогодні для митниць? Все досить очевидно. Зростають товаропотоки через державні кордони, збільшується кількість експортно-імпортних операцій, постійно розширюється асортимент товарів.
Виникає питання: яким чином все це контролювати так, щоб не створювати бар’єри для легального бізнесу і в той же час – забезпечити безпеку та повноту сплати митних платежів до державного бюджету?
Перевіряти кожну партію товарів на митниці? Ні, це фізично неможливо, і, крім цього, є великою перепоною для зовнішньої торгівлі. А зовнішня торгівля, як відомо, – один з найпотужніших факторів економічного розвитку. Здійснювати перевірки митних оформлень шляхом випадкового відбору? Так, це передбачено законодавством, але ефективність такого підходу є невисокою.
Основна вибірковості митного контролю – застосування системи управління ризиками.
І саме АСАУР є тією автоматизованою частиною системи управління ризиками, яка стає дуже корисною підказкою для митного інспектора.
Якщо говорити коротко, то відбувається це наступним чином.
Митна декларацію подається до митного оформлення, а у 99% це електронне декларування, і тому вся потрібна інформація про товар представлена в електронному вигляді.
Далі така митна декларація реєструється і автоматично в режимі реального часу проходить оцінку за допомогою АСАУР.
Система АСАУР формує перелік митних формальностей, які мають бути виконані інспектором для здійснення митного оформлення товару по конкретній митній декларації.
Перелік таких формальностей може бути різним: контроль класифікації товарів, митної вартості, країни походження, захист прав інтелектуальної власності, митний огляд, зважування і багато інших.
Все залежить від тих критеріїв ризику, які закладені в АСАУР, як правило, на центральному рівні, тобто Державною фіскальною службою України. І такі критерії ризику, а якщо говорити точніше – профілі ризику – застосовуються у всіх митницях, звичайно що не тільки у Дніпропетровській.
Так, протягом 2018 року у Дніпропетровській митниці було оформлено 153 тис. електронних митних декларацій у всіх режимах, що на 3 тис. більше ніж у 2017 році.
Всі ці декларації автоматизовано перевірялись АСАУР і тільки 47% були визначені як такі, що потребують виконання додаткових митних формальностей. АСАУР визначила необхідність проведення митних оглядів щодо 9% декларацій, а 35% декларацій потребували додаткової перевірки документів. Всі ці заходи АСАУР, як правило, стосувались товарів, що ввозились на митну територію України і відповідно потребували нарахування та сплати митних платежів. Отже, більше половини митних декларацій були оформленні без генерування АСАУР додаткових форм митного контролю.
Серед тих митних декларацій, які були відібрані АСАУР у Дніпропетровській митниці за 2018 рік, частка митних декларацій, по яких за результатами виконання митних формальностей було фактично виявлено якісь розбіжності, склала майже 9%. Доречі, це непоганий показник, адже Державною фіскальною службою України він встановлений на рівні «не менше 4,5%» на 2019 рік для всіх митниць. Тут мова йде про так знаний «ключовий показник ефективності» (КРІ) за напрямом управління ризиками.
Слід зазначити, що вже за 2019 рік цей показник по митниці склав більше 30%. Така ситуація склалася у зв’язку із доопрацюванням і впровадженням нових профілів ризику на центральному рівні відповідно до наказу Державної фіскальної служби України №21, який було прийнято на початку року. Про що це свідчить?
Про те, що АСАУР постійно удосконалюється і як наслідок відбувається більш націлений відбір митних декларацій за ризиковими зовнішньоекономічними операціями. Тому фактично третина виконаних митних формальностей, визначених АСАУР, дала певний результат. Це, звісно, не обов’язково якісь суттєві порушення митного законодавства, але й неточне, неякісне або неповне зазначення відомостей про товар тощо.
У будь-якому випадку – це результат саме завдяки АСАУР, якого б надзвичайно важко, практично нереально було б досягти якби митники перевіряли все «вручну».
Слід відмітити, що положення Митного кодексу України відповідають кращим світовим стандартам здійснення митної справи, зокрема щодо аналізу та управління ризиками. Так, окрема 52 глава кодексу присвячена системі управління ризиками, де, зокрема, регламентовано функціонування автоматизованої системи управління ризиками.
Підсумовуючи, хочу акцентувати увагу на ще одній дуже важливій особливості застосування АСАУР. Справа у тому, що ця комп’ютерна система ні в якому разі не є, так би мовити, «істиною в останній інстанції».
Тобто не все, що визначено АСАУР має бути виконано посадовою особою для завершення митного оформлення і випуску товарів у вільний обіг. Існують нормативно-правові підстави, які дають право на те, щоб скоригувати визначений АСАУР перелік митних формальностей: якісь формальності можна відмінити або, з іншого боку, якісь додати, – ті, що не були згенеровані АСАУР.
Тому АСАУР є саме «автоматизованою» системою, а не «автоматичною». На жаль, на сьогоднішній день ніяка комп’ютерна програма не спроможна замінити посадову особу підрозділу митного оформлення, адже, наприклад, для виявлення та припинення так званих «сірих» схем потрібне інтелектуальне, а іноді навіть творче мислення.
Проте максимально наблизитись до автоматизації митних процедур, націлено виявляти ризикові зовнішньоекономічні операції і дотримуватись при цьому необхідного балансу між спрощенням торгівлі для бізнесу і безпекою економічних кордонів держави – це цілком реальна мета і справа найближчого майбутнього.
Максим Разумей також акцентував, що Дніпропетровська митниця ДФС нагадує: 24:00 22 лютого 2019 року закінчується період дії перехідних положень Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів з іноземною реєстрацією із застосуванням коефіцієнта 0,5. З 00:00 23 лютого 2019 року акцизний податок стягується у повному обсязі».
Дніпропетровська митниця ДФС інформує:
Підрозділи митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС працюють до 24 год. 00 хв.
З метою створення умов для забезпечення безперебійного митного оформлення транспортних засобів у Дніпропетровській митниці ДФС тимчасово з 15.02.2019 по 24.02.2019 змінений режим роботи окремих митних постів з 9-00 до 24-00:
– митний пост «Слобожанський», Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул.Нижньодніпровська, 1-к
– митний пост «Кривий Ріг», Дніпропетровська область, Криворізький район, смт Радушне, Нікопольське шосе, 2а
– митний пост «Лівобережний», м. Дніпро, Новоселівська, 23
– митний пост «Аеропорт», м. Дніпро, вул. Аеропорт, 42.
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за січень 2019 року в порівнянні з січнем 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі – МД) збільшилась на 11,33 %. Було оформлено 13 150 шт. МД (серед яких: 5 072 експортних МД та 6 632 імпортних) проти 11 812 шт. МД за січень 2018 року (серед яких: 5 538 експортних МД та 5 212 імпортних).