Підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до бюджету 278 млн. грн.

Протягом січня – квітня 2016 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 278 млн. грн. єдиного податку від суб’єктів господарювання – фізичних осіб, що на 108,6 млн. грн., або на 64,1% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомила начальник управління податків  і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
На початок травня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 73,5 тисяч підприємців.
Найбільш чисельною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 40 тисяч підприємців. У першій групі перебуває понад 9,7 тисяч платників єдиного податку, у третій – майже 24 тисячі.
«Спрощена система оподаткування запроваджена для стимулювання малого підприємництва. Вона значно легша, з точки зору ведення бухгалтерського обліку, добре підходить для ведення малого бізнесу, що і забезпечує її популярність серед підприємців», – зазначає Інна Андрущак.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування за даними фінансової звітності

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
Під борговими зобов’язаннями для цілей п. 140.1 Кодексу слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
Згідно з п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з пов’язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Кодексу.
У разі якщо сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від`ємне значення (в тому числі за рахунок від`ємного значення фінансового результату), то фінансовий результат коригується на всю суму нарахованих процентів за борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з пов`язаними особами-нерезидентами.

Щодо реалізації пального

Головне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування акцизним податком є  операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які:
– отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
– ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
– вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Якщо особа реалізує пальне за кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД в обсягах, які не перевищують обсяги пального за таким кодом, імпортованого чи виробленого на території України, з яких сплачено акцизний податок, або отриманого від інших платників податку, то об’єкт оподаткування акцизним податком не виникає, і така особа не сплачує акцизний податок з реалізації цього пального. Якщо обсяг реалізованого пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД перевищує обсяги отриманого від інших платників (або імпортованого або виробленого) пального за цим кодом, то відповідно до підпункту 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Кодексу особа є виробником пального, виникає об’єкт оподаткування акцизним податком, і податкові зобов’язання необхідно задекларувати та сплатити до бюджету.
В системі електронного адміністрування реалізації пального  облік  обсягів  пального   ведеться   в літрах,  які  приведені  до температури 15°C, однак, виходячи з положень пункту 232.1 статті 232 Кодексу, обсяги реалізованого палива через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях вважаються як літри, приведені до температури 15°C, тобто вони вважаються тотожними одиницями виміру при одній температурі.
Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу (з урахуванням залишку пального, зазначеного у Акті інвентаризації обсягів залишку пального, поданому до контролюючого органу відповідно до пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення” Кодексу) є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов’язаний:
– перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;
– зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального (пункт 231.6 статті 231 Кодексу).
У такому випадку платник акцизного податку може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці (підпункт 232.4.2 пункту 232.4 статті 232 Кодексу).

Щодо порядку формування податкового кредиту при ввезенні на митну територію України товарів, якщо митне оформлення здійснювалося з використанням електронної митної декларації

Головне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Пунктами 2 та 3 статті 257 Митного кодексу України (далі – МКУ), передбачено, що електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація (далі – МД ) та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Відповідно до другого абзацу пункту 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
21 травня 2012 року №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій», електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Оформлена електронна МД за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
Згідно з пунктом 5.4 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, за письмовим зверненням осіб, а також у випадках, передбачених законодавством, митний орган (підрозділ митного органу) засвідчує копії оформлених електронних МД на папері.
Копія електронної МД на папері – це засвідчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, візуальне подання на папері оформленої митним органом електронної МД, відображеної у форматі *.xps.
Засвідчення здійснюється шляхом проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки «Копія. Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.
Таким чином, у випадку митного оформлення товарів з використанням електронної МД для формування податкового кредиту оформлення електронної МД на паперових носіях не є обов’язковим.