Підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 900 млн гривень

Протягом січня – травня 2019 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 902,5 млн грн єдиного податку від суб’єктів господарювання – фізичних осіб, що на 196,2 млн грн, або на 27,2 % більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

На початок червня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 96 тисяч підприємців.

Найбільш чисельною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 43 тисячі підприємців. У третій групі перебуває більше 41 тисячі платників єдиного податку, у першій – понад 12 тисяч.

За І квартал 2019 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму майже 7 млрд грн, що на 1,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Сума єдиного податку до сплати складає 337,3 млн грн, що на 79,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Податковий календар на 25 червня 2019 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

вівторок, 25 червня 2019 року, останній день подання

– декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 477 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» (далі – Постанова № 477) удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин шляхом приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) у відповідність до змін у законодавстві.

Так, вищезазначеною Постановою передбачено введення нового понятійного апарату, запровадженого Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, зокрема поняття «кваліфікований електронний підпис» у низці нормативно-правових актів КМУ.

Крім того, Постановою № 477 внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами у частині запровадження механізму внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про масиви земель сільськогосподарського призначення, користування такими відомостями.

Також Постановою № 477 передбачено запровадження удосконаленого механізму надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді, що зменшить витрати часу фізичних та юридичних осіб на отримання відповідної адміністративної послуги, сприятиме спрощенню процедури її надання.

Постанова № 477 набрала чинності 21.06.2019 (опублікована у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47).

Суб’єктам господарювання надано право здійснювати розрахунки

за зовнішньоекономічними договорами електронними платіжними засобами

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 14.06.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13 червня 2019 року № 77 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова НБУ № 77).

Постановою НБУ № 77 розділ IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (зі змінами) (далі – Положення), доповнено новим пунктом 32¹ такого змісту:

«Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір».

Довідково: незначний розмір валютної операції (незначний розмір) – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п.п. 2 п. 2 розділу І Положення).

Постанову НБУ № 77 розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ 13.06.2019 за посиланням

https://bank.gov.ua/document/download?docId=96815443

За яких умов платник податку на прибуток підприємств

має право застосувати термін амортизації для четвертої групи два роки

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

► основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

► основні засоби введені в експлуатацію у межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;

► основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 «Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування» ст. 138 «Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів» ПКУ не застосовуються у частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

Фіскальний блок РРО вийшов з ладу:

відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока. 

Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування. 

Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).

Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.

При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.

У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

Водночас, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ; податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.