вул. М. Грушевського, 70
Податковий календар на 09 лютого 2018 року
Загальний товарообіг Дніпропетровської митниці ДФС
у 2017 році склав 7 млрд. 694 млн. дол.
Протягом 2017 року працівники Дніпропетровської митниці ДФС оформили 166430 митних декларацій, в тому числі 73216 – імпортні, 76526 – експортні декларації. Це на 8,62% більше, ніж впродовж 2016 року.
Загальний товарообіг протягом 2017 року склав 7 млрд. 694 млн. дол. США й, порівняно з 2016 роком, збільшився на 27,3%. Зокрема, імпорт товарів зріс на 29,6% порівняно з показником 2016 року і склав понад 3 млрд. 863 млн. дол. США. На 25% зросли обсяги експортних операцій і становили понад 3 млрд. 831 млн. дол. США.
Упродовж 2017 року пропущено 36 млн. 934 тис. тон вантажів. Співвідношення експорту та імпорту по оформленим вантажам у ваговому показнику за звітний період: 73,31% – експорт, 26,69% – імпорт.
Загалом на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС протягом 2017 року перебувало 7 393 суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Основними бюджетоформуючими товарами у 2017 році були: паливно-енергетичні товари, машини, устаткування та транспорт; продукція хімічної промисловості; метали та вироби з них.
Товари, які найчастіше експортувалися у 2017 році: руди, шлаки та зола; чорні метали та вироби з них; залізні або трамвайні локомотиви; продукти неорганічної хімії.
Товари, які найчастіше імпортувалися у 2017 році: енергетичні матеріали; промислове устаткування; фармацевтична продукція; полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них.
Зовнішньоекономічні операції проводилися з торговельними партнерами із 70 країн світу. Найбільший обсяг експортно-імпортних операцій протягом 2017 року здійснено з країнами ЄС (44,07%), країнами СНД (28,3%) та Азійськими країнами (21,47%).
Податковий календар на 09 лютого 2018 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
п’ятниця, 09 лютого 2018 року, останній день сплати
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) за 2017 рік;
останній день подання:
– звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за січень 2018 року за формою №1-РС;
– звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за січень 2018 року за формою №2-РС;
– звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за січень 2018 року за формою №3-РС;
– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за січень 2018 року за формою № 1-ОА;
– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за січень 2018 року за формою № 1-ОТ;
– попередньої заявки-розрахунку для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку;
– звіту про суми податкових пільг за IV квартал 2017 року;
– декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 2017 рік;
– податкової декларації з податку на додану вартість за IV квартал
2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
– заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість у 2018 році;
– податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2017 року;
– податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, за 2017 рік;
– податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2017 рік платниками, віднесеними до 3 групи;
– податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2017 рік платниками, віднесеними до 3 групи;
– податкової декларації екологічного податку за ІV квартал 2017 року;
– податкової декларації з рентної плати за ІV квартал 2017 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
• рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• рентної плати за спеціальне використання води;
• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
– податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІV квартал 2017 року;
– податкової декларації з туристичного збору за ІV квартал 2017 року;
– звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5) за 2017 рік;
– декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.
Порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, уточнено
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який набув чинності 01.01.2018, внесено зміни до ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, ст.103 ПКУ доповнено новими положеннями, якими уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, а саме:
у разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму (п.103.2 ст.103 ПКУ);
у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті (п.103.3 ст.103 ПКУ).
Декларування-2018: основні випадки подання
податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
– від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ));
– у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ);
– у вигляді іноземних доходів (п.п. п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);
– від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ (п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 та п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ);
– у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПКУ);
– у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ);
– у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 ПКУ);
– у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.- ст.172 – 173 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);
– у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ (п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ);
– від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);
– отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);
– у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного
податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ);
– у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 ПКУ);
– з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ).
– від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 ПКУ);
– від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 ПКУ).
До уваги фізичних осіб – платників земельного податку
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб, що відповідно до п.287.1. ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (п.287.2 ст.287 ПКУ).
Згідно з п. 287.5 ст.287 ПКУ земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Статтею 58 ПКУ визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 ПКУ.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п.42.4 ст.42 ПКУ. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Слід зазначити, що відповідно до п.287.9 ст.287 ПКУ у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст.287 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Водночас, податкове зобов’язання з земельного податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 ПКУ (п.287.10 ст.287 ПКУ).