вул. М. Грушевського, 70
Податковий календар на 11 жовтня 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що у понеділок, 11 жовтня 2021 року,
останній день подання:
– звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за вересень 2021 року за формою № 1-РС;
– звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за вересень 2021 року за формою № 2-РС;
– звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за вересень 2021 року за формою № 3-РС;
– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі за вересень 2021 року за формою № 1-ОА;
– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі за вересень 2021 року за формою № 1-ОТ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Обов’язкова реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 1 жовтня поточного року зареєстровано 23,2 тис. платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), у тому числі 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.
Протягом вересня зареєстровано 225 юридичних осіб та 57 фізичних осіб – підприємців
ГУ ДПС нагадує, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено випадки, коли суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись платником ПДВ.
Так, згідно з п. 181.1 ст. 181 ПКУ особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню відповідно до розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість).
Реєстрація відбувається у контролюючому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) платника з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ. При цьому зазначена вимога не стосується суб’єктів, які є платниками єдиного податку першої – третьої групи.
Крім того, відповідно до п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ реєстрація платником ПДВ обов’язкова, якщо особа проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників рентної плати
за користування надрами для видобування природного газу!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України повідомляє, що середня митна вартість імпортного природного газу, що склалась у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України з 01.09.2021 по 30.09.2021, становить 14 480,54 грн/тис. куб. м, або 543,10 дол. США/тис. куб. метрів.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/508955.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п.п.4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу,зареєстровану як платник податку.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у п.п. «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
– подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
– зазначену в судовому рішенні;
– припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
– що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;
– державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок виправлення помилок у
Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність (п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
У разі якщо неприбутковою організацією виявлено помилку у раніше поданому Звіті, така організація має право подати:
– Звіт з позначкою «звітний новий» – у разі подання такого Звіту у терміни, визначені п. 49.18 ст. 49 ПКУ для подання податкової декларації;
– Звіт з позначкою «уточнюючий» – у разі його подання після строку, визначеного п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Внесення змін до поданого Звіту здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ для внесення змін до податкової звітності.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Звіт з позначками «звітний новий» та «уточнюючий» повинен містити повну інформацію про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний (податковий) період.
Крім того, у разі порушення вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати Звіт у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулось пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
Такі неприбуткові організації у рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту проставляють відмітку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
У Звіті зазначається сума самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яка розраховується за ставкою 18 відс. від суми коштів, витрачених не за цільовим призначенням, та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, та відображається у рядку 06 частини II Звіту.
У разі допущення зазначених порушень неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
Таким чином, при самостійному виправленні помилок, допущених у частині І Звіту, в уточнюючому Звіті та у додатку ВП до Звіту (далі – додаток ВП), який подається у складі Звіту (звітного або звітного нового) зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту та таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП, оскільки у частині І Звіту відображаються доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації, які не призводять до визначення податкового зобов’язання.
Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, то у частині ІІ уточнюючого Звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 07 – 10 частини «Виправлення помилок» Звіту – суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється. Зокрема, у рядку 07 зазначається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду. У разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого Звіту додаток ВП не заповнюється.
Якщо виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, здійснюється у звітному (звітному новому) Звіті за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП відображаються правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Звіту, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, сума пені та штрафу (рядки 07 – 09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 07 – 09) Звіту.
Водночас у разі необхідності уточнення показників, які відображаються у частині I Звіту, неприбутковою організацією також може бути поданий Звіт з позначкою «звітний новий», навіть якщо це не призводить до визначення податкових зобов’язань.
Однак, у разі якщо неприбутковою організацією помилково було нараховано та сплачено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, то у рядку 06 Звіту проставляється «нуль». Порівнюючи рядок 06 з відповідним рядком Звіту, який уточнюється, у рядку 07 Звіту визначається сума зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
На підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ неприбуткова організація може подати доповнення до Звіту з поясненням заповнення показників частини ІІ Звіту, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такого Звіту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Деякі аспекти отримання ліцензій на право виробництва пального
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Статтею 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено, що виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.
Для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів (ст. 3 Закону № 481):
– документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
– акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;
– документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
– дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
– технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;
– технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.
Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Отже, враховуючи вищезазначене, суб’єкту господарювання, у власності якого є декілька об’єктів, що здійснюють виробництво пального, необхідно отримувати ліцензії на право виробництва пального на кожне місце провадження діяльності (виробництва).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Підстави для звільнення майна платника податків з податкової застави
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України визначено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
– отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
– визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
– набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
– отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
– отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи має право фізична особа на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України та Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України).
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету ПДФО, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Реалізація пального: порядок подання декларації акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Згідно з абзацом п’ятим п. 215.1 ст. 215 ПКУ пальне належить до підакцизних товарів.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців. Декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Корисні копалини, що не належать до об’єкта оподаткування рентною платою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Положеннями п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать:
– не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств;
– видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
– корисні копалини, видобуті з надр під час створення, використання, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
– дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються під час розробки родовищ корисних копалин або під час будівництва та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
– видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;
– обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до вимог ПКУ, який визначається платником рентної плати за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених ним відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;
– обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;
– обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, що не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання;
– урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про право фізичної особи відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання
у національній та іноземній валютах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Відповідно до п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).
Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.
При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція № 492), у порядку, встановленому п. 62 розділу V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розділу I Інструкції № 492.
Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону № 1539.
Таким чином, нормами підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Пільги щодо сплати земельного податку для громадян
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги зі сплати земельного податку для фізичних осіб визначені ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Від сплати податку звільняються такі категорії громадян (п. 281.1 ст. 281 ПКУ):
– особи з інвалідністю першої і другої групи;
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
– пенсіонери (за віком);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме (п. 281.2 ст. 281 ПКУ):
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 цієї ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок визначення ФОП доходу за попередній календарний рік
у разі переходу на спрощену систему оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.
Форма Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, (далі – Розрахунок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття фізичною особою – підприємцем (ФОП) рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із Розрахунком.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Перереєстрація РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 1 глави 3 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі перереєстрації з метою використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:
– реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;
– реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Згідно з п. 2 глави 3 розділу II Порядку у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:
– реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;
– реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.
При цьому заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розділу II Порядку).
Разом з тим, п. 4 глави 3 розділу II Порядку встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.
Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Де можна ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, отриманих в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС:
1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
– «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
– «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
– «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Водночас, для пошуку скасованих сертифікатів у полі «Інформація тільки про скасовані сертифікати» ставиться відмітка.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості, зокрема, про статус кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (діючий/ скасований);
2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо його статусу (діючий/скасований).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA