Податковий календар на 14 грудня 2018 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

п’ятниця, 14 грудня 2018 року, останній день подання:

– заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2019 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.

Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо

покращення адміністрування окремих податків і зборів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 12.12.2018 в офіційному виданні «Голос України» № 237-238 опубліковано Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628).

Законом № 2628, зокрема, передбачається збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, податку на викид двоокису вуглецю, вдосконалення електронної системи контролю за обігом палива, а також зміни в оподаткуванні податком на додану вартість закордонних посилок.

Більшість норм Закону № 2628 набирають чинності з 01.01.2019.

Термін зберігання документів, пов’язаних з

обчисленням та сплатою податків і зборів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів, необхідних для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш 1 095 днів (2 555 днів – для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 1 095 днів, а документи, необхідні для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням зберігаються 2 555 днів.

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву.

Норми передбачені п. 44.1, п. 44.3, п. 44.4 ст. 44 ПКУ.

Нагадування платникам ЄСВ про обов’язкові реквізити,

які зазначаються у Звіті з ЄСВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що процедура, форма, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт з ЄСВ) до органів ДФС визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами (далі – Порядок).

Зокрема, п. 6 розділу ІІ Порядку передбачено обов’язкові реквізити, які мають зазначатися у звітності з ЄСВ:

■ тип форми («додаткова», «початкова», «ліквідаційна», «скасовуюча», «призначення пенсії»);

■ звітний період, за який подається Звіт з ЄСВ;

■ повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;

■ код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

■ код основного виду економічної діяльності;

■ клас професійного ризику виробництва (у разі подання Звіту з ЄСВ за період до 01 січня 2016 року);

■ місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;

■ код органу доходів і зборів, до якого подається Звіт з ЄСВ;

■ дата подання Звіту з ЄСВ;

■ ініціали, прізвища, податкові номери або серії та номери паспортів посадових осіб страхувальника;

■ середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності);

■ кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності);

■ облікова кількість штатних працівників (за наявності);

■ кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності);

■ підписи страхувальника – фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов’язково заповнені в усіх таблицях додатків до Звіту з ЄСВ, де вони передбачені.

Звертаємо увагу, що електронна форма Звіту з ЄСВ, яка подається на електронних носіях, має бути ідентичною Звіту з ЄСВ на паперових носіях.

Звіт з ЄСВ страхувальником має подаватися у повному обсязі. Звіт з ЄСВ, складений з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом з ЄСВ і вважається таким, що не подавався.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт з ЄСВ, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Змінили адміністративний район –

номер рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що електронні рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДФС надсилає Державній казначейській службі України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ.

У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником податку (п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569)).

Пунктом 7 Порядку № 569 визначено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569).

Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130.

У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ (п. 4.2 розділу IV Положення № 1130).

Отже, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється.

Право на отримання «підвищеної» податкової соціальної пільги

Порядок надання податкових соціальних пільг (далі – ПСП) встановлений статтею 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з нормами підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платники ПДФО, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліди І або ІІ групи, у тому числі з дитинства, учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни мають право на «підвищену» ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ (у 2018 році – 1 321,50 грн).

Про наявність такого права необхідно зазначити у заяві про застосування ПСП, до якої додати відповідні підтверджуючі документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227.