Податковий календар на 20 червня 2017 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 20 червня, вівторок, останній день сплати:
• авансового внеску з єдиного податку на червень 2017 року платниками єдиного податку 1 та 2 групи;
• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень 2017 року, крім гірничих підприємств;
• акцизного податку за травень 2017 року (доплати у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованого з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку)*
_________
*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222).
останній день подання звітності:
• податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
• податкової декларації з акцизного податку за травень 2017 року;
• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за травень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;
• податкової декларації з рентної плати за травень 2017 року з розрахунком:
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за травень 2017 року;
• заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з третього кварталу 2017 року.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
фахівця управління податків і зборів з фізичних осіб
ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Олени Слободяник
на тему: «Актуальні питання щодо адміністрування
єдиного соціального внеску»
Питання 1. Доброго дня. Чи необхідно та за який останній період проводити сплату єдиного внеску при припиненні діяльності фізичної особи – підприємця?
Відповідь. Доброго дня. Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а отже, і статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці зобов’язані подати самі за себе звіт за формою №Д5 згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2016 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 №441) (далі – Порядок) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітнім періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п.8 розділу ІІІ Порядку).
Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем у звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання звіту включно.
Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Питання 2. Підкажіть, будь ласка, чи нараховується єдиний внесок на суми грошових компенсацій, які виплачуються працівнику після звільнення?
Відповідь. Суми грошових компенсацій у разі невикористання, зокрема щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.
Статтею 116 Кодексу законів про працю визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.
Питання 3. Якщо фактична база нарахування єдиного внеску по працівнику, який перебуває у щорічній відпустці повний календарний місяць менше мінімальної зарплати, чи потрібно дотягнення до мінімальної заробітної плати?
Відповідь. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Для працівників, які перебували у щорічних відпустках, у разі якщо фактична база нарахування єдиного внеску менша мінімальної зарплати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Тобто вимога щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної зарплати застосовується.
Питання 4. Таке питання. Чи звільняються від сплати за себе особи, які провадять незалежну професійну діяльність та які є пенсіонерами за віком?
Відповідь. Частиною четвертою статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) передбачено звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію, нарахування єдиного внеску здійснюється на загальних підставах, тобто такі особи не звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
Питання 5. Як здійснити нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у декретній відпустці?
Відповідь. Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо:
– визначається середньоденний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована;
– визначається сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;
– визначається сума єдиного внеску для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений Законом №2464.
Сплата єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється з усієї суми нарахованої допомоги в місяці, у якому були здійснені нарахування.
Про внесення ОСББ до Реєстру неприбуткових установ та організацій
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба стосовно внесення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
До неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткова організація), що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і не є платниками податку на прибуток, можуть бути віднесені, зокрема, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 (далі – Порядок №440).
Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п.4 Порядку №440 (підпункти 4 та 5 Порядку №440).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації ОСББ власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захист їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулює Закон України від 29.11.2001 №2866-ІП «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» зі змінами (далі – Закон №2866).
Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання (абзац четвертий ст.4 Закону №2866).
Згідно з частиною першою статті 7 Закону №2866 статут ОСББ складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Типовий статут ОСББ затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.10.2015 за №1220/27665 (далі – Типовий статут).
Розділом І Типового статуту передбачено, що:
– ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (будинків) відповідно до Закону №2866 (п.1 розділу І Типового статуту);
– ОСББ діє відповідно до Закону №2866, чинного законодавства України та статуту (п.2 розділу І Типового статуту);
– ОСББ набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (п.4 розділу І Типового статуту).
Пунктом 6 розділу IV Типового статуту передбачено заборону розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб.
Таким чином, Типовий статут містить положення щодо:
– утворення в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність неприбуткової організації, а саме Законом №2866 (пункти 1, 2, 4 розділу І Типового статуту);
– заборони розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб (п.6 розділу IV Типового статуту).
Враховуючи зазначене, у разі утворення ОСББ у порядку, визначеному Законом №2866, складання статуту ОСББ відповідно до Типового статуту, а також відповідності ОСББ вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 ПКУ, таке ОСББ може бути включено до Реєстру.
Які суб’єкти господарювання належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування
податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Згідно з п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».