Податковий календар з 15 по 20 липня 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що
15 липня, п’ятниця,
останній день подання:
– звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
– довідки про використані розрахункові книжки за червень 2016 року
19 липня, вівторок,
останній день подання:
– коригування попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (на вересень 2016 року);
– декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за IІ квартал 2016 року
останній день сплати:
– авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІ квартал 2016 року;
– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІ квартал 2016 року
20 липня, середа,
останній день подання:
– податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
– декларації акцизного податку за червень 2016 року;
– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів ДФС (форма №Д4 (місячна)) за червень 2016 року;
– податкової декларації з рентної плати за червень 2016 року з розрахунком:
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у червні 2016 року;
останній день сплати:
– доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за червень 2016 року;**
– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за червень 2016 року (крім гірничих підприємств);
– авансового внеску з єдиного податку на липень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп
**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України).

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату інваліда не за основним місцем роботи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми нарахованої заробітної плати не за основним місцем роботи інваліда.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закон № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина тринадцята статті 8 Закону №2464).
Підставою для застосування цього розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (пункт 13 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449).
Отже, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41%, підставою для застосування зазначеного розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.
(Лист ДФС від 09.06.2016 №12816/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…)

Про протидію митним правопорушенням під час сеансу «гаряча лінія»

Днями, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гарача лінія» на тему: «Протидія митним правопорушенням».
На питання громадян відповідав начальник відділу провадження у справах про порушення  митних правил управління боротьби митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Аксютін
До вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників.
Питання 1. Яка відповідальність настає за порушення митних правил?
Відповідь. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.
При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Питання 2. Які є особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил?
Відповідь. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 Митного кодексу України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Також, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 Митного кодексу України), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Питання 3. Які на теперішній час є види адміністративних стягнень за порушення митних правил?
Відповідь. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Питання 4. Хто може бути захисником у справі про порушення митних правил?
Відповідь. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а у разі необхідності – свідка та надавати їм необхідну юридичну допомогу.
Як захисники допускаються адвокати та інші фахівці у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькі родичі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка, їх опікуни або піклувальники.
Повноваження захисника на участь у справі підтверджується:
1) адвоката – довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписом сторін договору;
2) інших фахівців у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, – угодою або дорученням юридичної особи;
3) близьких родичів, опікунів або піклувальників – заявою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка про їх допуск до участі у справі як захисників.
Захисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії провадження.
Як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час опитування чи проведення інших процесуальних дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам зазначеним в Митному кодексі України.
Захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у статті 498 Митного кодексу України, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, і не може бути доручена захиснику.
Питання 5. Чи можливо будь-яким шляхом припинити провадження у справі про порушення митних правил?
Відповідь. За відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак злочину провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі.
За умовами мирової угоди сторони зобов’язуються:
1) особа, яка вчинила порушення митних правил, – у визначений строк, який не може перевищувати 30 днів, внести до державного бюджету кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті Митного кодексу України, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари – безпосередні предмети порушення митних правил, а у відповідних випадках – також товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Якщо за висновком митного органу реалізація зазначених товарів, транспортних засобів є неможливою, а також якщо ці товари, транспортні засоби не можуть бути випущені у вільний обіг, вони підлягають декларуванню в митний режим знищення або руйнування;
2) митний орган – припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму.
Товари, транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарів, транспортних засобів або уповноважена розпоряджатися ними.
Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника митного органу із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 Митного кодексу України. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу.
Мирова угода укладається у письмовій формі. Право її підписання від імені митниць надається керівникам цих митниць або їх заступникам, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, – посадовим особам, уповноваженим на це відповідно до посадових інструкцій. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
У разі невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днів, дій, зазначених у частині другій цієї статті, угода вважається недійсною і провадження у справі про порушення митних правил поновлюється.
Мирова угода у справі про порушення митних правил оскарженню не підлягає.
У разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адміністративної відповідальності.
Питання 6. Яким чином можливо здійснити оскарження постанов у справах про порушення митних правил?
Відповідь. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, припиняється.
Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або судом.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Питання 7. Які є особливості розгляду судом справ про порушення митних правил?
Відповідь. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.
У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 Митного кодексу України.
У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.