Податковий календар з 16 по 21 травня 2016 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що:
16 травня, понеділок. Останній день подання
-
звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР – 1) за квітень 2016 року, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку;
-
довідки про використані розрахункові книжки за квітень 2016 року
19 травня, четвер. Останній день подання
-
корегування попередньої заявки – розрахунку про потребу в марках акцизного податку (на липень 2016 року).
20 травня, п’ятниця. Останній день подання
-
декларації акцизного податку за квітень 2016 року;
-
звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма № Д4) за квітень;
-
податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
-
податкової декларації з рентної плати за квітень з розрахунком:
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
-
податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за квітень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у квітні 2016 року.
Останній день сплати
-
податку на прибуток підприємства за I квартал 2016 року;
-
частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за I квартал 2016 року;
-
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за квітень 2016 року (крім гірничих підприємств);
-
доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за квітень 2016 року *;
-
ПДВ платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за І квартал 2016 року;
-
авансового внеску з єдиного податку за травень платниками, віднесеними до першої та другої групп;
-
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за І квартал 2016 року;
-
рентної плати за спеціальне використання води за І квартал 2016 року;
-
рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за І квартал 2016 року;
-
рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин за І квартал 2016 року;
-
екологічного податку за І квартал 2016 року;
-
туристичного збору за І квартал 2016 року;
-
збору за місця для паркування транспортних засобів за І квартал 2016 року;
-
єдиного податку платниками третьої групи за І квартал 2016 року.
_______________
* Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).
Щодо нарахування амортизації на транспортні засоби, отримані за договорами фінансового лізингу
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181.
Так, згідно з п. 5 П(С)БО 14 орендар відображає отриманий у фінансову оренду (лізинг) об’єкт одночасно і як актив, і як зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: або за справедливою вартістю об’єкта, або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.
Згідно з п. 7 П(С)БО 14 амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу. Періодом очікуваного використання об’єкта фінансової оренди є строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів – строк оренди або строк корисного використання об’єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об’єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено). Метод нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди визначається орендарем відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, та 8 «Нематеріальні активи» (далі – П(С)БО 8), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242.
Отже, об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7).
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів (п. 29 П(С)БО 8).
Особливостей податкового обліку операцій з фінансової оренди (лізингу) нормами Кодексу у орендаря не передбачено, тому основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг) після 01.01.2015, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При цьому відповідно до п.п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Щодо окремих питань нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закон № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною другою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Отже, сума винагороди, яка нараховується роботодавцем за цивільно-правовим договором є базою нарахування єдиного внеску.
Щодо коригування фінансового результату на суму втрат від участі в капіталі
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області України повідомляє.
Порядок формування об’єкта оподаткування податком на прибуток визначено ст.134 Кодексу.
Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначено ст.140 Кодексу.
Зокрема, відповідно до п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.
Однак, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу платникам податку на прибуток надано право не коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ Кодексу, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Таке право використовують платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень.
Такий платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки така сукупність коригування фінансового результату також не застосовується (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).