Податковою міліцією Дніпропетровської області зупинено незаконне виробництво пального та вилучено велику партію нафтопродуктів

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України було встановлено, що на території одного з міст області функціонує підпільний цех, організований групою місцевих жителів, де шляхом змішування газового концентрату з компонентами автомобільного палива та присадками здійснюють незаконне виробництво пального.

На підставі ухвали суду проведено обшук у вказаному цеху, за результатами якого з незаконного обігу вилучено обладнання та ТМЦ на загальну суму 9 млн 316 тис. грн, в т.ч. нафтопродуктів на суму 6 млн 816 тис. грн та обладнання імпортного походження на суму 2,5 млн гривень.

Для проведення експертизи відібрано експериментальні зразки вилучених пально-мастильних матеріалів.

Вживаються заходи для накладення арешту на вилучені ТМЦ.

Триває слідство.

Податковий календар на 09 квітня 2019 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

вівторок, 09 квітня 2019 року, останній день подання:

– звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за березень 2019 року за формою № 1-РС;

– звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за березень 2019 року за формою № 1-РС;

– звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за березень 2019 року за формою № 3-РС;

– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за березень 2019 року за формою № 1-ОА;

– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за березень 2019 року за формою № 1-ОТ.

Коли застосовується умовне звільнення від оподаткування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):

► умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено ПДВ (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

Питання погашення заборгованості

зі сплати ЄСВ перебуває на особливому контролі

Питання погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) перебуває на особливому контролі в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

З цього питання проводяться спільні наради з Управлінням пенсійного фонду України та органами державної виконавчої служби; формуються вимоги про сплату, які вручаються платникам для узгодження з подальшим направленням до органів Державної виконавчої служби України (далі – ДВСУ); проводяться співбесіди з боржниками.

Зокрема, у лютому – березні поточного року загальна сума боргу зі сплати ЄСВ по Дніпропетровській області зменшилася майже на 3 млн гривень.

Втім, незважаючи на позитивну тенденцію до поступового скорочення недоїмки, станом на кінець березня поточного року по платниках Дніпропетровщини борг з ЄСВ державі складає понад 800 млн гривень. Питома вага – 64 % припадає на фізичних осіб, решта – юридичні особи. Найбільші суми боргу з ЄСВ зосереджені у м. Кам’янське, Новокадацькому районі м. Дніпра та у м. Кривий Ріг.

У результаті проведених спільних нарад з Пенсійним фондом України, ДВСУ, а також зустрічей з економічно-активними боржниками з ЄСВ до Державної казначейської служби України за 2 місяці 2019 року надійшло майже 42 млн грн із загальної суми боргу: після виставлення вимог органами ДФС – 37 млн грн (або 88 %), решта – за результатами роботи органів ДВСУ – 5 млн грн (або 12%).

Cаме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист: наприклад, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення.

Згідно із законодавством України за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до законодавства України платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ, контролюючі органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів ДВСУ вимоги про сплату недоїмки.

Боржникам – фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) особливо слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно такої ФОП, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Також до боржників – ФОП вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

Слід зауважити, що чинним законодавством України встановлено: ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім виплати заробітної плати.

Видобуток прісної або мінеральної води: сплата рентних платежів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Норми визначені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Пунктом 255.1 ст. 255 ПКУ визначено платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме:

● первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

● суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.