Понад 13 мільярдів гривень єдиного внеску надійшло від платників Дніпропетровщини
Впродовж десяти місяців 2019 року податковою службою Дніпропетровської області забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 13 млрд 62,9 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з аналогічним періодом 2018 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску більше на 2 млрд 34,2 млн гривень.
Зростання надходжень від малого підприємництва Дніпропетровщини свідчить і про збільшення кількості самих платників єдиного внеску. Їх станом на 01 листопада цього року 354 504.
За словами начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Каліногорської, лише у жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 374,4 млн грн, що на 158,1 млн грн більше жовтневих надходжень минулого року та на 68 млн грн більше середньомісячних надходжень 2019 року.
Позитивної динаміки надходжень з ЄСВ досягнуто завдяки прозорому адмініструванню податків, покращенню сервісного обслуговування платників, проведенню активної роз’яснювальної і профілактичної роботи з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманими працівниками, вжиттю заходів з детінізації та легалізації зайнятості населення.
Під час зустрічі з керівництвом Державної податкової адміністрації КНР очільник податкової служби України презентував дорожню карту реформування ДПС України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Голова ДПС Сергій Верланов зустрівся з делегацією Державної податкової адміністрації Китайської Народної Республіки на чолі з Женом Жунфою, заступником Голови ДПА КНР. Під час зустрічі очільник податкової служби України презентував дорожню карту реформування ДПС України.
«Державна податкова служба сьогодні перебуває у стадії трансформації і для нас дуже важливим є практики та досвід інших країн щодо електронного оподаткування, розвитку податкових систем та удосконалення процесів адміністрування. Ми як ніколи відкриті до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці», – зазначив Сергій Верланов.
Серед пріоритетних напрямів діяльності податкової служби він визначив підвищення рівня добровільної сплати податків за рахунок надання платникам швидкого, комфортного та якісного сервісу. Він зазначив, що широке впровадження цифрових технологій, яке наразі здійснює податкова служба, має на меті забезпечити абсолютно безконтактне спілкування платників податків з податківцями.
На сьогодні в Електронному кабінеті суб’єкти господарювання повністю забезпечені сервісами, завдяки яким вони можуть виконати всі необхідні функції без звернення безпосередньо до податкового відомства. Сергій Верланов підкреслив, що при розробці кожного сервісу ДПС завжди вивчається попит платників і детально аналізується безпосередньо бізнес-процес.
«При створенні сервісів ми максимально налаштовані на забезпечення обміну інформацією між відомствами для мінімального залучення платника податків, звільнення його від виконання зайвих дій та неефективного використання часу», – зазначив Сергій Верланов.
Так, завдяки впровадженню електронних сервісів постійно зменшується кількість платників, які звертаються до центрів обслуговування. На сьогодні клієнти ЦОПів – це виключно громадяни.
Сергій Верланов також поінформував представників ДПА КНР про роботу у напрямі перегляду практик податкового аудиту, що має забезпечити зменшення кількості перевірок та підвищити рівень сплати нарахувань за такими перевірками, а також зменшення кількості судових спорів.
Китайських колег також зацікавив досвід ДПС України щодо адміністрування і моніторингу ризикових операцій ПДВ. Пан Жунфа також запросив керівництво ДПС України до Пекіну, аби ознайомити з досвідом роботи китайських податківців.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397816.html
Законом про запобігання корупції обмежено спільну роботу близьких осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами частини першої ст. 27 розділу IV «Запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням» Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами (далі – Закон № 1700) встановлено: особи, зазначені у підпунктах «а», «в» – «з» п. 1 частини першої ст. 3 Закону № 1700, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах «а», «в» – «з» п. 1 частини першої ст. 3 Закону № 1700, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Відповідно до частини другої ст. 27 розділу IV Закону № 1700 у разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої ст. 27 Закону № 1700, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.
Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
Довідково: Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набрав чинності 18.10.2019 (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 17.10.2019 № 198) внесено зміни до Закону № 1700.
Так, відповідно до внесених змін:
► до близьких осіб відносяться члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій ст. 3 Закону № 1700, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта;
► до членів сім’ї відносяться:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій ст. 3 Закону № 1700, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій ст. 3 Закону № 1700 (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
В Електронному кабінеті можливо отримати інформацію
про стан розрахунків з бюджетом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:
● орган ДПС;
● назва податку (платежу);
● платіж (код);
● МФО банку;
● бюджетний рахунок;
● нараховано/зменшено;
● сплачено до бюджету;
● повернуто з бюджету;
● пеня;
● недоїмка;
● переплата;
● залишок несплаченої пені.
Червоним кольором позначені суми податкового боргу чи заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які не сплачені в строк та по яких існує заборгованість до бюджету.
Застосування фільтру «Рік» дозволяє переглянути дані за попередні роки, а фільтр «ОДПС» – переглянути особові рахунки, що знаходяться на обліку у відповідному органі Державної податкової служби України.
Обравши один з податків (платежів), користувач подвійним натисненням кнопки «миші» отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) у розрізі проведених операцій:
Фізичні особи після ідентифікації мають можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.
Після натискання кнопки «Сплатити» відбувається перехід на сайт платіжної системи, автоматично заповнюються всі необхідні платіжні реквізити. Користувачу достатньо зазначити суму і реквізити платіжної карти.
Індексація заробітної плати звільненому працівнику за минулі періоди: визначення бази нарахування єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).
Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.
Водночас, частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.
Отже, база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
До уваги суб’єктів господарювання,
які здійснюють роздрібну торгівлю виключно столовими винами!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Враховуючи вищевикладене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15² та 15³ Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.